Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Славної пам'яті Анастасія Волкер з Олеськових народилася 11 листопада 1908 року у селі Ляховичі на Стрийщині. Тут пережила Першу світову війну. Ще дитиною виїхала з родиною до Аме рики і оселилася у місті Чікаґо. Закін чила вищу освіту у ділянці соціяльних наук. Свої знання і сили віддала для української громади. Переїхала до Детройту де відразу почала брати актив ну участь у праці Сою зу Українок Аме рики (належала до 4-го Відділу СУА). Була щ ирою українською патріоткою, всюди представляла себе українкою і хоч була заміжня за американцем, вміла поєднати свою любов до України з лояльністю до Америки. Працювала з новоприбулими: допомагала їм знахо дити помешкання, працю, хворим і стар шим знаходила відповідні місця для проживання. Підшукувала лікарів, лі карні, допомагала ліками, харчами і одягом. Це була найкраща риса її ха рактеру. Лю ди зверталися до неї за порадою, допомогою , а вона кожного розуміла і знала "в які двері постукати". Анастасія Волкер багато і віддано працювала для добра Сою зу Українок Америки, була довголітньою головою О круж ної управи СУА Детройтськоі Округи, займала пост заступниці го лови Головної Управи СУА. Щоб зао хотити до праці в СУА якнайбільше українського жіноцтва, яке не володіє українською мовою, вона запропону вала організувати англомовні відділи. За її ініціятивою започатковано англо мовні сторінки в журналі "Наше Життя”. Оцінюючи її знання і вміння спілку ватися з іншими лю дьми, Головна Управа Сою зу Українок Америки деле гувала її на конвенцію Генеральної Ф е дерації Ж іночих Клюбів Америки. Вона також була делегатом Союзу Українок Америки на конф еренції М іж народної Ж іночої Ради в Істамбулі. Поле діяльности Анастасії Волкер було дуже широке. Вона працювала в організації Віста (федеральна аґенція, яка координує добровільні програми). Тут вона працювала довгі роки і знай омства з особами на високих посадах допомагали їй в праці для українців. Крім того працювала в Інтернаціональ ному Інституті та була багато років ініціятором і організатором українських фестивалів з іншими національними групами. Світлої пам’яті Анастасія Волкер мала чутливу вдачу, вона кожного розу міла і знала кому потрібна негайна до помога. Тому саме, коли Союз Українок Америки заплянував створити примі щення для людей похилого віку і упро довж 20-ти років збирав для цього гроші, вона всі свої сили зосередила для реалізації цього пляну. СУА не міг самостійно здійснити такого коштов ного проекту, проте, завдяки мудрости проводу, засновано корпорацію для всієї громади. І знову, завдяки зв’яз кам в американському світі, А. Волкер рішучо взялася до справи. З допомо гою СУА, охочих до співпраці громадян в Детройті збудували двоповерхові бу динки, які сьогодні є переповнені на шими громадянами похилого віку. Анастасія Волкер була довголітньою головою цієї корпорації (45 помеш кань), після обрання нового голови вона стала його Почесною головою. Кілька років тому переїхала на заслужений відпочинок в українське село імени Святого Андрея Первозван- ного. Була членом Українського куль турно-релігійного центру, для якого любила працювати, тому що він слу жить для духовному збагаченню осіб, які там проживають. Тут також взялася до праці і очолила А с о ц іа ц ію "Україн ське село імени Апостола Андрея Пер- возванного ” у Ф льориді. Всі новов ведення чи прикраси нашого комплексу належать її ініціативі. Усі адміністра тивні справи в Детройтському селі і в Норт Порті вона радо полагоджувала, часто мала успіх, але не нарікала, якщо чогось не досягла. Була дуже побожна. Щонеділі відві дувала Божий Храм, не дивлячись на негоду чи недомагання. Вона говорила: "Іду до церкви, щоб послухати Слово Боже”. Ще в минулому році їздила на Україну і була дуже з того щасливою, хоч мало кого з родини там застала. Всі новини з України її цікавили і ті шили. З вдячністю Богові сприймала його ласку. Говорила: "Ідіть поміж людей і оповідайте їм про красу і багацтво нашого краю, бо я вже немічна!” Сл. п. Анастасія Волкер завжди була зрівноваженою і тактовною, свою правду підтверджувала працею і не вимагала жодних похвал. Вважала, що праця для свого народу — її святий обов’язок, який виконувала точно і сумлінно. Відійшла у вічність 23-го грудня 1997 року на 89-му році життя. Український Культурно-релігійний центр, який об'єднував два села, відпро вадив її в останню дорогу. Вічна їй пам’ять! Марія Балтарович П Р О С И М О ПРЕС О В ИХ Р ЕФ ЕРЕН ТО К ТА Д О П И С УВ А Ч ІВ НЕ П Р И С И Л А ТИ С ТА ТТЕЙ ЧИ Д О П И С ІВ , ЯКІ БУЛИ ВИС ЛА Н І АБО П О М ІЩ ЕН І В ІНШ ИХ ГАЗЕТАХ ЧИ Ж УРНАЛАХ. Редакція Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
