Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шинам. Товариство також стурбоване поширенням порнографії. Ольга Кобець, голова організації, з дея ким обуренням завважила, що Україна не є по суті багатонаціональною державою і повинна працювати перш за все на захист кожної людини, а не поодино ких груп. Проблеми забезпечення праці, приховане безро біття, надужиття робочої сили в Україні стали темою короткої доповіді Василя Костриця. Він також звер нув увагу на те, що правове забезпечення праці ще не обґрунтоване в Україні. У подальшому обговоренні особливостей різних способів впровадження рішень Четвертої Всесвітньої Конференції зі становища жінок в умовах багато- культурности України перехідного періоду брали участь майже всі присутні. Зоряна Ромовська, заві дуюча катедрою права Львівського університету, звернула увагу на те, що в новому законодавстві України зроблено спробу забезпечити право на життя, особливо ненароджених. У додатку вона також аргу ментувала потребу створення законодавства спря мованого на встановлення батька дитини. Частка жінок та чоловіків на юридичному факуль теті змінюється завдяки системі тестування при вступі на навчання. Це впровадить широкі зміни згодом у судовий процес — особливо щодо справ ґвалтування. Вона також запропонувала, щоб проект цивільного права, тепер у третьому читанні, був вид- рукований у пресі. Тамара Мельник, професор права в Києві та консультант Інституту демократії Пилипа Орлика, підкреслила, що участь українок у Пекіні не була такою вдалою, як вона повинна була б бути, і тут могли б допомогти науковці, хоч "чиновники” не завжди дуже радо їх вітають. Валентина Галаган, голова Ради вчених при Спілці жінок України, звер нула увагу на те, що жінки, хоч і не брали участи в розподілі майна країни, повинні зрозуміти, що таки зміна в державі залежить від них самих. Цю саму думку піднесла Тамара Мандебура з Академії дер жавного управління, підкреслюючи потребу прий няття програми Тендерної політики. З доповіддю про психологічні та структурні перешкоди на шляху до зміни безвладного становища жінок виступила Флора Ван Гаувенлінген. Вона запро понувала тактичні прийоми співпраці жінок у подо ланні специфічних перешкод на шляху розвитку не державних організацій. Одна важлива тема виникла другого дня. Вона полягала в тому, що так зване жіноче питання — ”це не тільки проблема суспільства та культури, а голов ним чином — аспект політики. Лариса Кобелянська, директор ґендерного бюро Проекту ПроОН та голова ліґи жінок — виборців України, наголосила на потребі активної співпраці недержавних організацій з уряда ми, особливо на місцевому рівні. Вона підкреслила ролю різних жіночих товариств у поширенні як полі тичної, так і громадської свідомости, а також у побо- ренні апатії. Представник Головного управління в справах жі нок Міністерства сім’ї вважала за відповідне запев нити громадські організації, що часи змінилися і таке міністерство нікого ”не хоче поглинути чи нав’язувати свою волю". Вона пояснювала принципи співпраці державних і громадських установ та закликала до плідної праці з відділами сприяння громадських орга нізацій жінок та відділів соціяльного захисту жінок. Галина Гончарук, завідуюча службою по роботі з жінками та малозахищеними верствами населення Київської міської адміністрації, поінформувала про створення першого в Україні жіночого Центру в Києві для праці з жінками й чоловіками, для розв’язання суспільних та політичних проблем. Цей центр також служитиме притулком для жінок, які стали жертвою насильства. Кера Гельбрайт, керівник жіночого кон- сорціюму співпраці жінок Східньої Европи і США, пригадала учасникам, що її бюро може надавати інформацію українською мовою про принципи люд ських прав, про найновіші закони України та про зобов’язання України щодо ООН, які випливають з того, що Україна підписала Конвенцію дискримінації жінок. У них також є фонди, щоб покрити вартість посилок до і від Об'єднаних Націй. Настасія Некряч, заступник голови Спілки жінок Херсонської обпасти, палко наполягала на тому, що становище жінок в Україні не таке світле, як це б хотілось. Вона закинула уряду України, що не вико ристовує досвід та освіту жінок. Натомість, загальний образ жінок, особливо в реґіонах, це жінка-красуня, навіть "інтердєвочка”. Прорив можливий тільки через широкий жіночий рух, особливо у наступаючих вибо рах, де гасло повинно бути, — жоден виборчий округ без жінок. Ростислава Федак із Союзу Українок, навівши слова Мілени Рудницької, згадала, що рівноправність — це лише перший крок до повноправної участи жінок у політичному та загальному житті України на державному та міжнародному рівні. Своїми словами вона немов підсумувала найважніші висновки семі нару — не жіноче питання, а співучасть жінок у всіх процесах життя. Семінар дав можливість жінкам з різних частин України не тільки обмінятися досвідом, але й розгля нути способи ефективнішого використання можли востей, які стають перед українськими жінками в Україні й на міжнародній арені. Саме цими практич ними справами займалися жінки впродовж двох днів нарад, демонструючи знову, який далекий шлях вони пройшли за останніх шість років. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top