Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРШИЙ ВІНОК 1887 • 1984 Окуневської ’’Пісок! Пісок!” З чого і як живуть міські робітниці — про це розповіла Ганна Павлик (’’Заріб- ниця”). Велика сила любові і чиста совість, благородство простої дівчини Харитини, яка пройшла тернистий шлях, доки домоглася таки свого так званого щастя, підносяться в оповіданні Ганни Барвінок ’’Перемог ла”. Про інший твір цієї авторки — ’’Жіноче бідування” — промовляє вже сама назва. Поява жіночого альманаху викликала громад ський резонанс. Доброзичливу грунтовну оцінку йому дали Іван Франко (він же був його головним ре дактором) і Михайло Павлик, який подав докладний зміст і оцінку в статті ’’Перші ступні русько-україн ського жіноцтва”, надрукованій у журналі ’’Народ” (1890, No 4). Не обминули своєю ’’увагою” жіночий збірник й тодішні літературні обскуранти, зокрема маловідомий літератор і видавець Г. Цеглинський. Фальш і мен торські повчання рецензента спонукали Кобринську опублікувати відому ’’Відповідь на критику жіночого альманаху” в ’’Зорі” з р. 1887”. Жіночий альманах доводив, що жінка в суспіль стві — велика творча сила. Вона, на думку невтомної діячки Н. Кобринської, вдатна й до літератури, яка, в свою чергу, дає зворотний вплив на інтелектуальний розвиток. Кобринська, окрилена успіхом, організовує з однодумцями нові матеріяли для наступного ви пуску. На жаль, цього не сталося з різних причин: нестача коштів, багато хто з колишніх авторок занед Обкпадинка книж ки. Book cover. бав через певні життєві обставини свій талант. Крім того, розгорілася полеміка про доцільність альма нахів. Практика підказувала, що кориснішим для жі нок було б періодичне видання — газета або журнал. Н. Кобринська, проживаючи в Болехові, не могла видавати газету, обстоювала альманах, в цьому її підтримувала й Ольга Кобилянська. З початком 90-х років Н. Кобринська перейшла до практичної роботи серед жінок і, поряд з літе- ратурно-видавничою та громадсько-політичною ді яльністю (подання петицій до парламенту, виступи на жіночих з’їздах з вимогою допущення жінок до вищих шкіл тощо), залучала їх до гурткової праці, до роботи з дітьми. Отож після виходу ’’Першого вінка” стояло пи тання: куди йти далі — чи видавати ’’святкові” аль манахи і, за висловом Кобринської, впливати на роз виток жіночої справи через літературу чи прогре сувати періодичною пресою? Не з’явилися ні газета, ні ’’Другий вінок”, лише в 1893-1896 роках Кобринська з великими труднощами на свій кошт і ризик видала три книжки ’’Нашої долі” в серії ’’Жіноча бібліотека”, що за якістю далеко не дорівнювали ’’Першому вінку”. Проте ’’Перший вінок” залишився унікальним явищем. Уперше жінки Галичини і Наддніпрянської України стали до спільної праці, поклавши вагомі підвалини до кращої жіночої долі. Зберігаємо правопис оригіналу. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1997 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
