Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРШИЙ ВІНОК Письменниця та громадська діячка Наталія Кобринська в Станиславові, нинішній Івано-Фран ківськ, у 1884 році зорганізувала Товариство Руських Жінок. Цей рік вважається початком українського ж іночого руху. В червні 1887 р. у Львові появився ж іночий альманах "Перший вінок”, редакторами і видавцями якого були Наталія Кобринська і Олена Пчілка. З нагоди 100-ліття українського жіночого руху Союз Українок Америки у 1984 році перевидав "Перший вінок” в оригінальному виді, разом із тоді вживаною ортографією і граматикою. (Ф акси міле цього видання зроблено із примірника позиченого в Українському Музеї у Стемфорді). Видання було доповнене вступною статтею д-р Лариси М. Л. Залеської-Онишкевич з обкладинкою роботи Ярослави Ґеруляк. Українські науковці діяспори схвально відгукнулися на задум СУА перевидати цей важливий документ українського ж іночого руху. Фінансова допомога Ксені Микласевич-Антипів і Богдана та Ірини Чайківських, як т акож Відділів СУА і поодиноких осіб, уможливила здійснення цього проекту. Незважаючи на обставини, велика частина кни ж ок була передана до провідних бібліотек України. З нагоди 110 річниці ”Першого вінка” поміщуємо статтю, опубліковану в т иж невику "Літе ратурна Україна” 1988, ч. 6. Ред. ВАЛЕНТИНА ІСКОРКО, РОМАН СКВОРІЙ ЧЕРЕЗ ЛІТЕРАТУРУ - ДО ВИЗВОЛЕННЯ 1887 року один за одним з’явилися в світ три літературних альманахи —’’Веселка”, ’’Ватра” і ’’Пер ший вінок”. У відомому огляді ”3 останніх десятиліть XIX віку” Іван Франко найвищу оцінку з-поміж них дав саме ’’Першому вінку”, віднісши його до ’’най кращих і найбагатших змістом наших видань з того десятиліття”. Альманах справді залишився важливою пам’ят кою про перші, але рішучі кроки соціальної актив ності жінки в умовах цісарської Австро-Угорщини і царської Росії, про намагання вирватись поза штучні рамки, що обмежували жіночі інтереси так званими ’’трьома К” (кіндер, кюхе, кірхе — діти, кухня, церква). Разом з тим йому наче судилося стати провісною зіркою возз’єднання українського народу, бо ж з’явив ся в безпросвітні часи з доброї волі заповітних праг нень і спільної праці українок з Галичини і Над дніпрянщини. Ініціатива видання жіночого альманаху належала відомій письменниці і громадській діячці Наталії Іва нівні Кобринській (1855-1920), яка 8 грудня 1884 року заснувала в Станіславі (нині Івано-Франківськ) ’’Товариство руських жінок” і в той же час була авторкою двох оповідань. Задум Кобринської виник з її особистих переконань про потребу ’’впливати на розвій жіночого духу через літературу”. ’’Іти крок за кроком, добиватися вищого розвою людства..., дока зувати силу і способність, дану жінці природою, про бивати світлі шляхи в будуче”, — такою була її жит тєва програма, від якої не хотіла відступати — ’’хоч би мене спіткала судьба Перовської”. Починання Н. Кобринської по-діловому підтри мали Іван Франко і його соратник Михайло Павлик, Олександр Кониський, Олена Пчілка, друзі, рідні. Справа була досить нелегкою, тим більше, що енер гійна організаторка в цей час перебралася на постійне проживання в провінційне містечко Болехів, значно віддалене від більших культурних центрів галицького краю. Підготовкою альманаху спочатку мало займатися засноване нею Товариство, яке ухвалило у вересні 1885 року видавати часопис у такий спосіб: беле тристика, наукові праці ’’про розвій і теперішній стан жіночого питання і жіночої освіти цивілізованого світа”, біографії знатних жінок, бібліографія най важливіших видань про жіночу справу в європей ському масштабі, звістки про жіночі товариства за кордоном, фольклорні та етнографічні матеріали, народні промисли тощо. Проте принципові розход ження і розрив із Товариством у 1886 році примусили Н. Кобринську всю організаційну і видавничу справу, включаючи й матеріальні витрати, взяти в свої руки. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1997 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
