Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПЕРШИЙ ВІНОК Письменниця та громадська діячка Наталія Кобринська в Станиславові, нинішній Івано-Фран ківськ, у 1884 році зорганізувала Товариство Руських Жінок. Цей рік вважається початком українського ж іночого руху. В червні 1887 р. у Львові появився ж іночий альманах "Перший вінок”, редакторами і видавцями якого були Наталія Кобринська і Олена Пчілка. З нагоди 100-ліття українського жіночого руху Союз Українок Америки у 1984 році перевидав "Перший вінок” в оригінальному виді, разом із тоді вживаною ортографією і граматикою. (Ф акси міле цього видання зроблено із примірника позиченого в Українському Музеї у Стемфорді). Видання було доповнене вступною статтею д-р Лариси М. Л. Залеської-Онишкевич з обкладинкою роботи Ярослави Ґеруляк. Українські науковці діяспори схвально відгукнулися на задум СУА перевидати цей важливий документ українського ж іночого руху. Фінансова допомога Ксені Микласевич-Антипів і Богдана та Ірини Чайківських, як т акож Відділів СУА і поодиноких осіб, уможливила здійснення цього проекту. Незважаючи на обставини, велика частина кни ж ок була передана до провідних бібліотек України. З нагоди 110 річниці ”Першого вінка” поміщуємо статтю, опубліковану в т иж невику "Літе ратурна Україна” 1988, ч. 6. Ред. ВАЛЕНТИНА ІСКОРКО, РОМАН СКВОРІЙ ЧЕРЕЗ ЛІТЕРАТУРУ - ДО ВИЗВОЛЕННЯ 1887 року один за одним з’явилися в світ три літературних альманахи —’’Веселка”, ’’Ватра” і ’’Пер ший вінок”. У відомому огляді ”3 останніх десятиліть XIX віку” Іван Франко найвищу оцінку з-поміж них дав саме ’’Першому вінку”, віднісши його до ’’най кращих і найбагатших змістом наших видань з того десятиліття”. Альманах справді залишився важливою пам’ят кою про перші, але рішучі кроки соціальної актив ності жінки в умовах цісарської Австро-Угорщини і царської Росії, про намагання вирватись поза штучні рамки, що обмежували жіночі інтереси так званими ’’трьома К” (кіндер, кюхе, кірхе — діти, кухня, церква). Разом з тим йому наче судилося стати провісною зіркою возз’єднання українського народу, бо ж з’явив ся в безпросвітні часи з доброї волі заповітних праг нень і спільної праці українок з Галичини і Над дніпрянщини. Ініціатива видання жіночого альманаху належала відомій письменниці і громадській діячці Наталії Іва нівні Кобринській (1855-1920), яка 8 грудня 1884 року заснувала в Станіславі (нині Івано-Франківськ) ’’Товариство руських жінок” і в той же час була авторкою двох оповідань. Задум Кобринської виник з її особистих переконань про потребу ’’впливати на розвій жіночого духу через літературу”. ’’Іти крок за кроком, добиватися вищого розвою людства..., дока зувати силу і способність, дану жінці природою, про бивати світлі шляхи в будуче”, — такою була її жит тєва програма, від якої не хотіла відступати — ’’хоч би мене спіткала судьба Перовської”. Починання Н. Кобринської по-діловому підтри мали Іван Франко і його соратник Михайло Павлик, Олександр Кониський, Олена Пчілка, друзі, рідні. Справа була досить нелегкою, тим більше, що енер гійна організаторка в цей час перебралася на постійне проживання в провінційне містечко Болехів, значно віддалене від більших культурних центрів галицького краю. Підготовкою альманаху спочатку мало займатися засноване нею Товариство, яке ухвалило у вересні 1885 року видавати часопис у такий спосіб: беле тристика, наукові праці ’’про розвій і теперішній стан жіночого питання і жіночої освіти цивілізованого світа”, біографії знатних жінок, бібліографія най важливіших видань про жіночу справу в європей ському масштабі, звістки про жіночі товариства за кордоном, фольклорні та етнографічні матеріали, народні промисли тощо. Проте принципові розход ження і розрив із Товариством у 1886 році примусили Н. Кобринську всю організаційну і видавничу справу, включаючи й матеріальні витрати, взяти в свої руки. НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1997 5
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
