Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
іноді розшитий чи перетканий золотом (ієрархічний знак). На грудях і спині компонували чотирикутне або ромбовидне вишиття, своєрідний знак розрізнен ня у князів та знаті. У Візантії це вишиття мало назву ’’табліон”. Одяг княгинь і бояринь вирізнявся багатими і різноманітними привізними шовковими, оксамитови ми, парчовими матеріялами. У жіночому строї знаті був поширений нарамник на зразок західньоевропей- ського ’’сюрко”. Це одяг з розрізом для голови, різний за довжиною і незшитими боками. З боків його у кількох місцях скріплювали зав’язками. Іноді підв’язу вали стан поясом. Боярині носили вбрання з довгими вузькими рукавами за тогочасною загальноєвропей ською модою. У XIII ст. вбрання знаті ще зберігає східні еле менти. У XIV-XV ст. візантійський одяг знаті зникає, однак тканини з візантійським візерунком побутували і у XV ст. Період XIII—XV ст. для більшости країн Західньої Европи — це доба так званого розвинутого Середньо віччя. На формування одягу вплинув готичний стиль. Характерні для готики видовжені пропорції знайшли відбиток в костюмі, його силюеті, окремих деталях. Елементи західньоевропейського готичного стилю позначилися на вбранні XIII—XV ст. Украі'ни-Руси. Силюета верхнього одягу знатних жінок мала видов жені пропорції та вузькі, довгі, майже до землі рукави. Іноді рукави були дуже широкими внизу. На строї знаті XIV—XV ст., особливо західніх областей України, вплинули зв’язки з Польщею та Угорщиною. У XV—XVII ст. в українському вбранні чітко просте жується соціяльна диференціація. Литовські, поль ські та угорські маґнати, що входили до правлячої верхівки, одягалися у свої національні строї. Украї нське дворянство також стежило за зразками інозем ної моди, поєднуючи в одязі елементи самобутнього українського вбрання з польсько-литовськими та угорськими. У XV— середині XVII ст. ще побутували давні прямоспинні плащі. Однак тепер їх уже не називають корзном, у різних джерелах вони фігурують як ”ке- рея”, ’’делія”. їх, як і колись, защіпали на правому плечі коштовною оздобою (клямрою, аґрафою) або стягували золотим шнуром із золотими китицями. Якщо одяг защіпали не на плечі, а під шиєю, то його називали ’’мантія”, ’’керея”, а з 80-их років XV ст. —’’шуба”. Князівські плащі (корзно, мантія) продовжують носити козацькі старшини. У побуті козаків було дуже багато коштовних привізних тканин. З них шили жупани, кунтуші. Улюбленими були золототкані пер ські пояси. Із високоякісного привізного сукна ви готовляли зимовий одяг — ферезію, делію з рука вами, керею без рукавів з розкішним хутряним коміром, неодмінно підбиті дорогим хутром (соболя, горностая, куниці та ін.). Щодо етнокультурних вза ємин цікавий український одяг — кунтуш, який одя гали поверх жупана. Подібний до кунтуша одяг побу тував у східніх народів: турків, татар, у кавказьких — грузинів, вірменів; носили його також і в західньо- европейських країнах, де він мав іншу назву. Генеза цього вбрання в Европі сягає Середньовіччя. У Західній Европі XIII—XIV ст. побутував верхній чоловічий одяг — гардкор, який походив від безру кавого ’’сюрко”. Гардкор шили довгим, до литок. Цей одяг мав у ліктьовій частині рукава розріз. Ро били його для того, щоби зручно було просувати руку й одяг не сковував вільні рухи руки, яка тримала шаблю. Під гардкор вбирали одяг з вузькоприля- гаючим до руки рукавом. Окрім гардкору, показовим у цьому відношенні є короткополий одяг — журнад (франко-бурґундська мода XV ст.). Цей верхній одяг, як і козацький український кунтуш, також мав про різи у ліктьовій частині рукава. Іноді рукав розрі зували на всю його довжину — від плеча донизу. Одяг періоду готики дивовижно гармоніював із архі тектурою середньовічних міст, якій притаманні ви довжені пропорції, звідси і видовжені пропорції одя гу. Силюету видовжували за рахунок вертикальних складок на вбранні, високих головних уборів, вузько- носого взуття, довгих рукавів. У XIII—XIV ст. у деяких формах вбрання рукав сягав землі. А щоб він не тягнувся по землі, його внизу зав’язували вузлом або два рукави зав’язували ззаду. Зазначимо, що таке зав’язування двох рукавів на спині характерне для кунтуша українських козаків: ”...як їде, бувало, запорожець верхи із зав’язаними рукавами, то здається, що начеб то на спині у нього виросли крила; по тих крилах і впізнають запорожця”. Таку розповідь записав Дмитро Яворницький від 116-літнього діда — козака Розсолоди. Якщо звернутися до давніх форм убрання, то стає очевидним, що прототип кунтуша відомий з давніх часів у багатьох народів. Козацький кунтуш подібний за формою на верхній одяг каптан (пер ського типу), який носили у країнах Арабського Сходу у VII—XIV ст. Із країнами Арабського Сходу козаки торгували. З військових турецьких походів привозили додому багаті трофеї: золототкані тка нини, оксамит, парчу, а також готовий одяг. Кунтуш як зручний одяг войовничого часу февдальної епохи пристосований до певних обставин, коли у будь- який момент треба було нападати чи боронитися від ворога зі зброєю в руках. Тому крій рукава робили з прорізом, щоб,рука могла вільно рухатися. Отже і в Україні з утворенням Козацької республіки затри мувалися у побуті давні форми одягу, що відповідали у той час основному покликанню козака — обороні рідної землі. Загалом в один і той же час, одні й ті ж складові частини убрання (в даному випадку тип верхнього одягу) побутували у різних народів. Так виявлялося спільне надбання світової культури в культурному процесі певної історичної епохи. Форми 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
