Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛАСКАВІСТЬ Українонько, ластівко, любко! Із ласкавости висвічу день. Зозулице, синичко, голубко! У віконечко кожне заглянь. Українонько, мавко, наядо! Доторкнись до своєї душі. Чорнобривонько, руто, трояндо! Зацвіти і на битій соші. Українонько, писанко, ризо! Твоїм голосом славити б рай. Бурштинова сльозиночко сиза, На поталу себе не віддай. Україно, свята материнко! Із молитвою вдень і вночі. Україно, гаряча жаринко, Обпечи нас усіх, обпечи! Українонько, леле, матусю! Все клинами зійшлось на клини. Україно, княгине праруська, Княжі шати собі поверни. АНТОНІНА ЛИСТОПАД ГАЛИНА СТЕЛЬМАЩУК ДАВНІЙ УКРАЇНСЬКИЙ СТРІЙ Україна від найдавніших часів була важливим культурним осередком, що притягав до себе чужинців багатьох країн, оскільки на її теренах схрещувалися дороги між Заходом і Сходом. Український стрій, що існував на території України від найдавніших часів, розвивався рівночасно з процесами, які відбувалися у матеріяльній культурі багатьох народів. У Західній Европі (V—X ст.), незважаючи на природно геогра фічні та етнічні відмінності періоду раннього Серед ньовіччя, спостерігається певна подібність у сфері виробництва, структурі й політичній організації еконо мічно роз’єднаних февдальних володінь. Це привело до спільности основних ознак культури і побуту. Та ж спільність зумовила й подібність вбрання, яке роз вивалося повсюдно майже в однакових умовах того часу. Регіональні ознаки вбрання європейців були позначені впливами пізньорим^ького вбрання у Західній Европі та візантійського — в Україні-Русі. В Европі широко практикувалися полотняні сорочки (поверх вузьких полотняних або сукняних штанів), плащі-накидки із сукна і шкіри, сукняні й хутряні безрукавки. Ноги до колін обмотували шнурами-воло- ками. Подібність зустрічаємо у вбранні воїнів. На Україні-Русі сорочка такого ж зразка як і в західньо- европейських воїнів (туніка), з нашитими на неї 5 Петро Андрусів. Княгиня Яроспавна. Petro Andrusiw. Princess Yaroslavna. шкіряними чи металевими пластинками. Подібними були шоломи, кольчуги, гетри і шкіряні накладки на ногах. Крім традиційних одягових матеріялів — полотна, вовняних тканин, хутра диких і свійських тварин, — в Україні-Русі побутували привізні. Вбран ня князів і бояр, хоч не різнилося за кроєм від селянського, виготовляли із дорогих, часто візантій ських, тканин: шовку, який називали ’’паволока”, та оксамиту (тканина переткана срібною або золотою ниткою, що мала назву ’’альтембас”). Паволоки, оксамити згадуються у ’’Слові о полку Ігоревім”. З прийняттям християнства церемоніяльний стрій кня зів майже не відрізнявся від подібного йому вбрання у Візантії. Візантійська (грецька) тканина згадується у Руському літописі за Іпатським списком. Зокрема, коли 1252 р. Данило Галицький вирушив на допомогу угорському королеві Белі, літописець зазначав, що князь був одягнутий за руським звичаєм: ’’жупан із золотого єдвабу грецького і широким золотим мере живом обшитий”. Обов’язковим у князів був комір-наплічник (опліч, ожерелок), виготовлений із коштовностей. Широка нагрудна прикраса у нас в Україні відома ще зі скит ських часів (царська пектораль). Давні українські князі носили плащ-корзно, що у Візантії мав назву ’’палудаментум”. Цей плащ був малинового кольору, ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1997 1
Page load link
Go to Top