Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Нагрудний хрест. Гуцупьщина. Латунь (мосєж), лиття, ритування, XVIII — поч. XIX cm. Crucifix. Hutsul region. 18th — 19th centuries. Художньою довершеністю творів гуцульських "слюсарів” захоплювалися такі подвижники україн ського письменства як Іван Франко та Михайло Ко цюбинський, вимогливі цінителі "краси і гармонії” — письменник і мистецтвознавець, організатор "Гуцуль ського театру” Гнат Хоткевич та відомий художник і критик мистецтва Іван Труш, польські поети Юзеф Коженьовський і Вінцентій Поль та австрійський вче ний (археолог та етнограф) Раймунд-Фрідріх Кайндль. Про необхідність і вагомість дослідження семан тики орнаментів на гуцульських "прикрасах”, вив чаючи питання споріднености місцевого народного мистецтва із прадавніми слов’янськими культурними традиціями, вперше звернув увагу відомий україн ський мистецтвознавець сучасної доби Павло Жолтов- ський. Першим комплексним дослідженням історії роз витку гуцульського металообробництва та художньої аналізи виробів майстрів-мосяжників є монографічна праця Любови Сухої’’Художні металеві вироби україн ців східних Карпат”, видана у 1959 році. Однак у цих досить таки багаточисельних роз відках і в більш ґрунтовних працях автори здебіль шого висвітлювали питання побутування, декоратив ного звучання, технології виготовлення тощо, і в дуже малій мірі, а то й зовсім не торкалися їх походження, семантичного наповнення і духовного значення у світогляді гуцулів. У цьому відношенні однією з найменш дослідже них форм гуцульського мосяжництва є чоловічі нагрудні хрести. Аналіза скупих згадок про них у працях вчених ХІХ-початку XX ст. дає можливість стверджувати, що у свій час мідні, а пізніше мосяжні нагрудні хрести були невід’ємними компонентами чоловічого святкового одягу, вірним оберегом в до розі, при тяжких гірських переходах та в щоденному побуті гуцулів. Так, у відомій роботі1 Я. Головацький, подаючи докладний перелік металевих прикрас, які були обов’язковими атрибутами гуцульської ноші, зазначає: ”На грудях висить у гуцула жовтий мідний хрест на ланцюжку або ремінці. І хрест і ланцюжок — все свого виготовлення”. І. Вагилевич у своєму дослідженні про походження та культуру гуцуль ського населення підкреслює, що нагрудні хрести були, як правило, прецезійно оздоблені. Про те, що нагрудний хрест для гуцула був не звичайною прикрасою, а глибоким духовним сим волом, наділеним благодатною силою Божого заступ ництва, свідчить запис етнографа В. Залозецького — очевидця передсмертного часу молодого бондаря в один із голодних років: ’’Нерозлучні бесаги стояли на землі коло лопат і коновок, а тут же, з мосяжним хрестом на обнажених грудях, від голоду помирав дужий, молодий горець...”2. Отже, хрест на грудях молодого легіня був тією найвищою цінністю, який не підлягав обміну на життя. Народний майстер І. Федюк із знаменитої ди настії мосяжників, що славилися своїми ’’файками” на всю Верховину, із с. Малі Дихтинці, розповідав, що колись за ’’сипаний” (литий) хрест молодий легінь у низькому поклоні цілував ’’слюсареві” руки. А ще за переказами, — пригадував старий майстер, — опришки, присягаючи у вірності товаришам, цілували "розіп’ятого Христа”, при цьому заклинаючи себе страшною карою в разі відступництва і зради своїх побратимів. Внаслідок абсолютної заборони наукового до слідження хрестів як витворів національного ми стецтва в так званий ’’радянський” час, гуцульські мосяжні обереги не стали об’єктом художньої аналізи у вже згаданій праці Л. Сухої та предметом семан тичного дослідження у роботах П. Жолтовського. Відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів в Україні та абсолютна недослідженість зібрань творів гуцульської металопластики в музеях Польщі, Австрії, Росії і в інших країнах не дають можливости встановити конкретний час поширення ’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1997 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
