Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
чими, це поставить СУА і нашу громаду в Америці на політичну мапу даного законодавця. Згодом, коли буде потреба її чи його допомоги у побудові якогось будинку для сеньйорів, у розв’язанні якоїсь бюро кратичної заковики, для поліпшення житлових умов у місцях, де живуть українці, чи врешті якихось серйозних державних дотацій, скажімо, для Україн ського Музею в Нью-Йорку чи для допомоги Україні, ми говоритимемо з позиції приятеля. А приятелів пам’ятають... Але навіть якщо не вдасться кожному відділові вхопити відразу члена Конгресу (вони порівняно мало часу проводять у своїх округах, бо сесії у Вашінґтоні тепер тривають майже круглий рік), треба плекати добрі зв’язки з помічниками членів, зокрема тими, які працюють в округах, на місцях. Це вони, насправ ді, є впливовими людьми, бо здійснюють львину частину роботи членів Конгресу. Конгресових “staff persons” обов’язково треба знати. Десь два десятки років тому, коли Вільям Коган був членом Палати Представників зі штату Мейн, його помічники були в доброму курсі українських справ, а це був період масових політичних арештів і судів в Україні, період Щербицького, Суслова і Бреж нєва. Один з тих помічників розповів таке: ”У Мейні є 22 родини українських американців і ми знаємо усіх їх, бо всі вони звертаються до мого конгресмена в різних українських справах і потім мені й іншим помічникам у нашому офісі доводиться займатися цими справами”. І вони займалися, бо для Вільяма Когана ці 22 родини і їхні голоси були важливі. Зго дом він кандидував на місце в Сенаті і здобув його. І власне тепер, коли є коротка павза між передви борчими кампаніями, є добра нагода зробити інвести цію у наших законодавців — познайомитися з ними, з їхніми помічниками, послухати, що для них важливе, а час отримання дивідендів напевне прийде згодом. Р. Л. Хом’як. Софія Боньковська, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України. ГУЦУЛЬСЬКІ НАРОДНІ ХРЕСТИ Оригінальністю форм та своєрідністю декоратив ного оздоблення ’’мосєжних”* топориків і келефів**, згард*** і челядницьких**** палиць, чепраг***** і чересів******, порошниць і файок захоплювалися не тільки українські, а й чужинецькі дослідники життя і побуту гуцулів. Так, про те, що майстри-верховинці виготовляли латунні чепраги, топірці, хрести і згарди дізнаємося в одній із найраніших писемних згадок — у звіті австрійського вченого Б. Гакке (виданого окремою працею у 1794 р. у Нюрнберзі), який за дорученням австрійського уряду вивчав природні багатства схід- ніх Карпат. Цінні відомості про гуцульське традиційне мета- лообробництво та його вироби знаходимо в окремих працях польських авторів: К. Вуйціцького, А. Бєлов- ського, О. Кольберґа, С. Туркавського, С. Витвиць- кого і багатьох інших. Твори гуцульських майстрів як явище високої художньої культури українців Кар пат розглядав Л. Вербицький. Дуже важливим для визначення об’єктивної ми стецької вартости ’’мосєжних” гуцульських прикрас в системі традиційної національної художньої куль тури є праці українських дослідників. До найваго міших з них належать розвідки таких відомих в україн ській культурі постатей, членів ’’Руської трійці” — Івана Вагилевича та Якова Головацького. Хрестоматійною для нас є п’ятитомна праця Володимира Шухевича ’’Гуцульщина”, яка вийшла в 1901 р. у Львові. У розділі ’’Домашній промисел” автор не тільки вперше детально висвітлює техно логію мосяжництва, його термінологію, а й подає безцінну інформацію про творців цього унікального явища в українському народному мистецтві, дає ви соку оцінку їх шляхетній вдачі ’’обдарованих особли вим смислом гармонії”. Перші способи встановлення генези гуцульського мосяжництва шляхом порівняльної аналізи орнамен тальних мотивів декоративного оздоблення виробів знаходимо у дослідженнях Т. Северина та І. Раков- ського. 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top