Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ОЛЯ ГАЄЦЬКА ЛЕСЯ ХРАПЛИВА СІЧНЕВИЙ ВІТЕР Віяв ніччю вітер, Сніг вікно замів, Чують в хаті діти: Вітер зі степів! За морями діти Чують волі дзвін: Голосив по світі Нашу правду він. Бачать діти в далі, Наче крізь туман, Як колись збирались Люди на майдан. Чують, як лунала Вістка всім нова: Це Універсалу Радісні слова. Що буде віднині Воля нам усім В вільній Україні — Від Карпат по Дін. Правда це, чи мрії? — Чуєш? — Дзвони б’ють В Києві в Софії, Чи між нами тут? Це лунає вічно В серці молодім В Двадцять Друге Січня Давній волі дзвін. ПАМ’ЯТАЙ ПРО 22-ге СІЧНЯ! І спокій потрясли нові громи, Карбуючи безсмертя наше й славу. Хай бачить світ, що справді ми є ми — Господарі блакитної держави. М. Ситник. Хлопці голосно розмовляли, поспішаючи рухливими вулицями міста. Юрко — старший брат Левка — стежив за ними, коли переходили дорогу, звертаючи увагу на дороговкази і світла та гудки автомашин на перехрестях вулиць. Хлопці любили чорнявого, з усмішкою на засмаг лому обличчі лещатаря Юрка, який завжди вмів їм щось цікавого розказати. Недавно перебували з ним на лещатарському таборі, разом ходили з колядою, і при кождій зустрічі радо слухали його цікавих розповідей. Перед заняттям у школі залишалося ще трохи часу, і один з хлопців спитав: — Юрку! Досі наша громада так урочисто відзначала день 22 Січня відправами і концертами. Чому ми тепер про ці події так мало згадуємо? Юрко по короткій надумі почав розказувати: — Ви вивчаєте історію України в українській школі і думаю, що знаєте про визвольні змагання нашого народу, але я дещо вам прига даю. Ми всі радіємо, що Україна стала незалежною державою і всі українці не лише на Батьківщині, але й в цілому світі кожного року 24 Серпня відзначають цю знаменну подію. Ідея незалежности спалаху вала як іскра та віками будила наш народ до змагань за волю. Роки перед Першою світовою війною були роками духовно-національної відсталости нашого народу, який опинився під двома окупаціями — австрійською і російською і не міг створити потрібної спільної полі тичної думки і мети. В той час, коли ворог впроваджував русифікацію, а також польонізацію, старшим провідникам нашої громади, які ча стинно були зневірені, допомогла молодь малощо старша від вас. Вони творили спротив, засновуючи підпільні напіввійськові організації, а відтак, спершу як частину австрійської армії, а далі як самостійну українську військову одиницю, — наші славні Січові Стрільці. Це були ті люди, які допомогли Українському Генеральному Військовому Комі- саріятові зайняти твердиню української культури — місто Львів та підняти синьо-жовтий прапор на його ратуші 1 Листопада 1918 року. Акт 1 Листопада стосувався безпосередньо галицької землі, але був проведений в ім’я України як цілости. Про визначну історичну дату 22 Січня ми ніколи не сміємо забувати. 22 Січня 1918 року IV Універсалом проголошено волю українського народу і створено вільну суверенну державу — Українську Народну Республіку. Рік пізніше, 22 Січня 1919 року, відбулася світла подія — злука земель Східньої і Галицької України в одну неподільну вільну соборну Україну. Цей акт — це вічно жива актуальна ідея, це заповіт, який кличе нас до єдности, згоди і любови. 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top