Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВШАНУВАННЯ СТЕФАН ї ЗВАРУН Святкування ювілею Стефанії Зварун. Перший ряд (зліва): А. Глинська, І. Кашубинська, М. Русин, Л. Музичка, Стефанія Зварун, Е. Воляник, І. Шкарупа, С. Городиська. Другий ряд (зліва): В. Пестик, О. Ільчишин, О. Хміпяк, Д. Говикович, О. Топорович, С. Бапагутрак, Л. Боднар, М. Футей, М. Грабець, А. Перепічка, А. Волошин, О. Райко, І. Стахур, О. Охрін, Е. Опіяр, В. Полонська. Celebrating the Jubilee of Stefania Zvarun. Furst row (from left): A. Hlynska, I. Kashubynska, M. Rusyn, L. Muzychka, Stefania Zvarun, E. Volyniak, I. Shkarupa, S. Horodynska. Second row (from left): V. Lestyk, O. Ilchyshyn, O. Chmiliak, D. Hovykovych, O. Toporovych, O. Balahutrak, L. Bodnar, M. Futey, M. Hrabec, A. Perepichka, A. Voloshyn, O. Rayko, I. Stakhur, O. Okhrin, E. Oliar, V. Polianska. Членки 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки у Клівленді зійшлися 1 жовтня до ресторану “Old Buffet” в Пармі, Огайо, аби вшанувати одну із своїх членок — Стефанію Зварун з нагоди її 92-річчя. У привітальному слові голова Відділу Міля Русин зазначила, що діяльність Стефанії Зварун в Союзі Українок сягає ще передвоєнних часів на рідних зем лях, в Галичині. Будучи головою в СУ в Новому Селі Тернопільської обпасти і свідома завдань цієї органі зації щодо пробудження та духовного усвідомлення української жінки, вона з усім своїм молодечим запа лом взялася до цієї праці. Про це тамтешні люди, як довідуємося нижче, ще й досі згадують з великою приємністю. А переселившись до Америки, ювілятка довгі роки працювала вчителькою в парафіяльній школі ім. св. Йосафата в Пармі, з відданням та вмілістю прищеплювала дітям пошану і любов до всього рід ного, українського. Будучи тепер вже на різних поса дах та становищах, про це із вдячністю згадують її колишні учні. ”І тому, — закінчила своє слово Міля Русин, — від імени всіх тут присутніх і неприсутніх союзянок висловлюю Вам, Стефаніє, найщиріші по бажання всього найкращого та багато Божих ласк на многії та благодійні літа”. До речі, пані Зварун є матір’ю двох дітей — сина Андрія та дочки Лариси, дружини д-ра Ярослава Музички. З листів, які надійшли з України з нагоди дня народження Стефанії Зварун, довідуємося багато про її минулу діяльність на рідних землях. Про це слухачів поінформувала союзянка Люба Боднар. Авторка одного з таких листів пише: ’’Мені прига дуються лекції Стефанії Зварун з української мови, які вона давала в нашій школі. З якою увагою і наполегливістю вона прищеплювала своїм учням любов до рідного слова і до нашої поневоленої нень- ки-України! Крім того, вона була активним членом багатьох гуртків художньої самодіяльности. Якщо я не помиляюся, в п’єсі ’’Чорноморці” вона грала про відну ролю. До речі, вона була тоді також заступ ницею голови Союзу Українок (головою була пані Сеникова). Стефанія брала участь в гуртку шиття і крою, в якому вона вчила нас як вишивати, краяти, в’язати і т. д.”. Ще з іншого листа, автором якого є односель чанин Стефанії Володимир Паламар з Нового Села, довідуємося про таке: будучи головою Союзу Укра їнок, вона вклала багато зусиль для піднесення ду- ховности і національної свідомости членів това риства, а також усіх жінок села. Жінки — членки Союзу, брали участь в театральних виставах, концер тах, радо співали в церковному хорі. Вже на початку двадцятих років, пише далі В. Паламар, польський окупаційний режим зліквідував українську сільську школу, на місці якої запровадив польську. До села прийшли вислужені леґіонери — польські шовіністи — Деглер та Ґустав Лещинський. Вони почали провадити навчання польською мовою, примушували дітей молитися по-польському. Союз ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1997 25
Page load link
Go to Top