Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВШАНУВАННЯ СТЕФАН ї ЗВАРУН Святкування ювілею Стефанії Зварун. Перший ряд (зліва): А. Глинська, І. Кашубинська, М. Русин, Л. Музичка, Стефанія Зварун, Е. Воляник, І. Шкарупа, С. Городиська. Другий ряд (зліва): В. Пестик, О. Ільчишин, О. Хміпяк, Д. Говикович, О. Топорович, С. Бапагутрак, Л. Боднар, М. Футей, М. Грабець, А. Перепічка, А. Волошин, О. Райко, І. Стахур, О. Охрін, Е. Опіяр, В. Полонська. Celebrating the Jubilee of Stefania Zvarun. Furst row (from left): A. Hlynska, I. Kashubynska, M. Rusyn, L. Muzychka, Stefania Zvarun, E. Volyniak, I. Shkarupa, S. Horodynska. Second row (from left): V. Lestyk, O. Ilchyshyn, O. Chmiliak, D. Hovykovych, O. Toporovych, O. Balahutrak, L. Bodnar, M. Futey, M. Hrabec, A. Perepichka, A. Voloshyn, O. Rayko, I. Stakhur, O. Okhrin, E. Oliar, V. Polianska. Членки 33-го Відділу СУА ім. Лесі Українки у Клівленді зійшлися 1 жовтня до ресторану “Old Buffet” в Пармі, Огайо, аби вшанувати одну із своїх членок — Стефанію Зварун з нагоди її 92-річчя. У привітальному слові голова Відділу Міля Русин зазначила, що діяльність Стефанії Зварун в Союзі Українок сягає ще передвоєнних часів на рідних зем лях, в Галичині. Будучи головою в СУ в Новому Селі Тернопільської обпасти і свідома завдань цієї органі зації щодо пробудження та духовного усвідомлення української жінки, вона з усім своїм молодечим запа лом взялася до цієї праці. Про це тамтешні люди, як довідуємося нижче, ще й досі згадують з великою приємністю. А переселившись до Америки, ювілятка довгі роки працювала вчителькою в парафіяльній школі ім. св. Йосафата в Пармі, з відданням та вмілістю прищеплювала дітям пошану і любов до всього рід ного, українського. Будучи тепер вже на різних поса дах та становищах, про це із вдячністю згадують її колишні учні. ”І тому, — закінчила своє слово Міля Русин, — від імени всіх тут присутніх і неприсутніх союзянок висловлюю Вам, Стефаніє, найщиріші по бажання всього найкращого та багато Божих ласк на многії та благодійні літа”. До речі, пані Зварун є матір’ю двох дітей — сина Андрія та дочки Лариси, дружини д-ра Ярослава Музички. З листів, які надійшли з України з нагоди дня народження Стефанії Зварун, довідуємося багато про її минулу діяльність на рідних землях. Про це слухачів поінформувала союзянка Люба Боднар. Авторка одного з таких листів пише: ’’Мені прига дуються лекції Стефанії Зварун з української мови, які вона давала в нашій школі. З якою увагою і наполегливістю вона прищеплювала своїм учням любов до рідного слова і до нашої поневоленої нень- ки-України! Крім того, вона була активним членом багатьох гуртків художньої самодіяльности. Якщо я не помиляюся, в п’єсі ’’Чорноморці” вона грала про відну ролю. До речі, вона була тоді також заступ ницею голови Союзу Українок (головою була пані Сеникова). Стефанія брала участь в гуртку шиття і крою, в якому вона вчила нас як вишивати, краяти, в’язати і т. д.”. Ще з іншого листа, автором якого є односель чанин Стефанії Володимир Паламар з Нового Села, довідуємося про таке: будучи головою Союзу Укра їнок, вона вклала багато зусиль для піднесення ду- ховности і національної свідомости членів това риства, а також усіх жінок села. Жінки — членки Союзу, брали участь в театральних виставах, концер тах, радо співали в церковному хорі. Вже на початку двадцятих років, пише далі В. Паламар, польський окупаційний режим зліквідував українську сільську школу, на місці якої запровадив польську. До села прийшли вислужені леґіонери — польські шовіністи — Деглер та Ґустав Лещинський. Вони почали провадити навчання польською мовою, примушували дітей молитися по-польському. Союз ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1997 25
Page load link
Go to Top