Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 26 червня 1996 року відійшла у віч ність членка 103-го Відділу СУА у Гемпстеді Марія Козланюк-Бурбан. Народилася Марія 20 квітня 1909 року в Косові, там вийшла заміж за Івана Лаврука і там почала виховувати двоє дітей — Миколу і Христинку. 1942 року німці забрали чоловіка на роботу, а незабаром прийшло повідомлення, що він загинув на праці. У 1944 році, при відступі німців, Марія разом з ін шими змушена була залишити при фронтовий терен і з двома маленькими дітьми пішки мандрувала від села до села, подалі від фронту. Так вона опи нилася в Німеччині. Після закінчення війни вийшла вдруге заміж, за Павла Бурбана, який заступив батька її дітям. У 1956 році родина переїхала до Америки і посе лилася на Лонґ Айленді. Потім Марія знову повдовіла. Коли заснувався 103-ій Відділ СУА, стала його членкою. Належала до тих, яким не треба було нагадувати про їхні членські обов’язки. Вона сумлінно платила членську вкладку, давала гро ші на всі збірки і передплачувала "Наше Життя”, а коли вже неміч прикувала її до хати, все це від її імени робила дочка Христина. Покійна залишила у смутку дочку Христину Корнолу з чоловіком Миро- ном і сином Михасем. Зеновія Зарицька, секретарка 103-го Відділу. 2 серпня 1996 року померла бл. п. Володимира (Міра) Михайлів з дому Перейма, членка 13-го Відділу СУА в Честері, ПА. Народилась вона 1 травня 1902 року у Фриштаку, Західня Лемківщина, в родині Миколи Перейми, урядника скарбового уряду. Коли батька перенесли до Кам’янки Струмилової, Володимира ходила там до народної школи та два роки до гімназії. Опісля відвідувала гімназію СС Василіянок у Львові, де здала іспит зрілости в 1921 році. Потім вписалася на медицину в Тайному Українському Університеті у Львові, а по його розв’язанні студіюва ла гуманістичні науки (історію, геогра фію) у Львівському університеті і закінчила його дипломом маґістра філософії в 1931 р. Рівночасно закінчи ла в 1928 р. однорічний курс при державній Торговельній Академії (’’Гандлівка”) у Львові. Під час студій була два роки головою української секції студенток. Ця секція співпра цювала з централею Союзу Українок, даючи реферати по селах. Після закінчення студій відбувала дворічну безплатну практику в Коломиї у польській державній гімназії та рівно часно в українській жіночій гімназії. Після одруження з Іваном Михайло- вим переїхала до Підгайців. Там вклю чилася до громадської праці у відділі Союзу Українок. З приходом радян ської влади в 1939 р. Володимира працювала завідуючою методичним кабінетом та інспектором Підгаєцького повіту у системі народної освіти. Після виїзду до Львова одержала працю старшої ляборантки у відділі історії народів СРСР у Львівському універси теті. З приходом німців в 1941 р. уні верситет у Львові перестав працювати. В 1944 р. Володимира Михайлів разом з родиною виїхала на Захід і перебу вала в таборах біженців в Австрії та Німеччині. Після війни родина переїха ла до Бельгії, де чоловік одержав працю. Володимира працювала секре таркою в Українському Допомоговому Комітеті та вчила на курсах україно знавства. В 1951 р. родина Михайлівих при була до С І1ІА і осіла в Честері, Па. Тут Міра працювала фізично аж до 1967 p., коли пішла на пенсію. Належала до 13-го Відділу СУА в Честері, в якому була головою в 1953-54 pp. та довго літньою членкою управи. Сім років вплачувала стипендію до Бразилії. Після смерти чоловіка вчила чоти ри роки у місцевій парафіяльній школі українську мову та була управителькою школи українознавства до 1975 р. Міра переїхала до оселі ’’Вознесіння” у Філядельфії, Па, а опісля жила в домі своєї доні Ані Коцюби в Нью-Джерзі. Останні роки тяжко хворіла і терпеливо переносила всі терпіння. У своєму завіщанні залишила 13-му Відділові СУА 100 дол. Покійна була знаменитою декля- маторкою і виступала на різних імпре зах. Навіть вже у старшому віці її подиву гідна пам’ять була однією з її цінних прикмет. Бл. п. Міра Михайлів могла з пам’яті деклямувати довгі поеми поетів сучасної України. 7 серпня о. Й. Шупа, колишній учень покійної, відслужив Парастас, а після відправи прощала бл. п. Міру Михайлів голова 13-го Відділу СУА Марія Венчак. Похоронні відправи провів о. парох Дейвід Клуні 8 серпня. На поминках покійну спом’янув А. Д. Сольчаник. Андрій Даріян Сольчаник. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
