Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ 26 червня 1996 року відійшла у віч ність членка 103-го Відділу СУА у Гемпстеді Марія Козланюк-Бурбан. Народилася Марія 20 квітня 1909 року в Косові, там вийшла заміж за Івана Лаврука і там почала виховувати двоє дітей — Миколу і Христинку. 1942 року німці забрали чоловіка на роботу, а незабаром прийшло повідомлення, що він загинув на праці. У 1944 році, при відступі німців, Марія разом з ін шими змушена була залишити при фронтовий терен і з двома маленькими дітьми пішки мандрувала від села до села, подалі від фронту. Так вона опи нилася в Німеччині. Після закінчення війни вийшла вдруге заміж, за Павла Бурбана, який заступив батька її дітям. У 1956 році родина переїхала до Америки і посе лилася на Лонґ Айленді. Потім Марія знову повдовіла. Коли заснувався 103-ій Відділ СУА, стала його членкою. Належала до тих, яким не треба було нагадувати про їхні членські обов’язки. Вона сумлінно платила членську вкладку, давала гро ші на всі збірки і передплачувала "Наше Життя”, а коли вже неміч прикувала її до хати, все це від її імени робила дочка Христина. Покійна залишила у смутку дочку Христину Корнолу з чоловіком Миро- ном і сином Михасем. Зеновія Зарицька, секретарка 103-го Відділу. 2 серпня 1996 року померла бл. п. Володимира (Міра) Михайлів з дому Перейма, членка 13-го Відділу СУА в Честері, ПА. Народилась вона 1 травня 1902 року у Фриштаку, Західня Лемківщина, в родині Миколи Перейми, урядника скарбового уряду. Коли батька перенесли до Кам’янки Струмилової, Володимира ходила там до народної школи та два роки до гімназії. Опісля відвідувала гімназію СС Василіянок у Львові, де здала іспит зрілости в 1921 році. Потім вписалася на медицину в Тайному Українському Університеті у Львові, а по його розв’язанні студіюва ла гуманістичні науки (історію, геогра фію) у Львівському університеті і закінчила його дипломом маґістра філософії в 1931 р. Рівночасно закінчи ла в 1928 р. однорічний курс при державній Торговельній Академії (’’Гандлівка”) у Львові. Під час студій була два роки головою української секції студенток. Ця секція співпра цювала з централею Союзу Українок, даючи реферати по селах. Після закінчення студій відбувала дворічну безплатну практику в Коломиї у польській державній гімназії та рівно часно в українській жіночій гімназії. Після одруження з Іваном Михайло- вим переїхала до Підгайців. Там вклю чилася до громадської праці у відділі Союзу Українок. З приходом радян ської влади в 1939 р. Володимира працювала завідуючою методичним кабінетом та інспектором Підгаєцького повіту у системі народної освіти. Після виїзду до Львова одержала працю старшої ляборантки у відділі історії народів СРСР у Львівському універси теті. З приходом німців в 1941 р. уні верситет у Львові перестав працювати. В 1944 р. Володимира Михайлів разом з родиною виїхала на Захід і перебу вала в таборах біженців в Австрії та Німеччині. Після війни родина переїха ла до Бельгії, де чоловік одержав працю. Володимира працювала секре таркою в Українському Допомоговому Комітеті та вчила на курсах україно знавства. В 1951 р. родина Михайлівих при була до С І1ІА і осіла в Честері, Па. Тут Міра працювала фізично аж до 1967 p., коли пішла на пенсію. Належала до 13-го Відділу СУА в Честері, в якому була головою в 1953-54 pp. та довго літньою членкою управи. Сім років вплачувала стипендію до Бразилії. Після смерти чоловіка вчила чоти ри роки у місцевій парафіяльній школі українську мову та була управителькою школи українознавства до 1975 р. Міра переїхала до оселі ’’Вознесіння” у Філядельфії, Па, а опісля жила в домі своєї доні Ані Коцюби в Нью-Джерзі. Останні роки тяжко хворіла і терпеливо переносила всі терпіння. У своєму завіщанні залишила 13-му Відділові СУА 100 дол. Покійна була знаменитою декля- маторкою і виступала на різних імпре зах. Навіть вже у старшому віці її подиву гідна пам’ять була однією з її цінних прикмет. Бл. п. Міра Михайлів могла з пам’яті деклямувати довгі поеми поетів сучасної України. 7 серпня о. Й. Шупа, колишній учень покійної, відслужив Парастас, а після відправи прощала бл. п. Міру Михайлів голова 13-го Відділу СУА Марія Венчак. Похоронні відправи провів о. парох Дейвід Клуні 8 серпня. На поминках покійну спом’янув А. Д. Сольчаник. Андрій Даріян Сольчаник. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1997 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
