Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ТРИДЦЯТЬ РОКІВ СТИПЕНДІЙНОЇ допомоги ДО БРАЗИЛІЇ Присвячую д-р Теодозії Савицькій, яка не тільки розвинула, зцентралі- зувала, але й ввела адміністративні процедури, яких Стипендійна Акція СУА дотримується досі. Вона самостійно дев’ять років провадила Стипендійну Акцію СУА до Бразилії, поширила її до Аргентини та Параґваю. За дозвілля та далекоглядність мій низький уклін д-р Теодозії Савицькій. Моя щира подяка Ірені Качанівській за безкорисливе книговедення. Усім спонсорам та добродіям за підтримку і довір’я щире спасибі! Анна Кравчук Відвідавши українські колонії у штатах Парана та Санта Катарина у Бразилії в 1973 p., д-р Савицька передбачила великий потенціал в молоді українсько го походження, особливо дівчат. Вернувшись із по дорожі з дочкою Гандзею, вона своїми численними доповідями та дописами звернулася до українського громадянства в США, Канаді та Австралії стати спон сорами через Стипендійну Акцію СУА, щоб уможли вити українській молоді у Бразилії (де обов’язкове навчання було тільки до четвертої кляси) здобути середню та вищу освіту. Надзвичайним явищем було те, що у колоніях-селах та містах третє покоління поселенців з України зберегло українську мову, релі гію, обрядовість та звичаї, які привезли зі собою у кінці XVIII століття їхні предки. Уже в 1950-их роках у містах штатів Парана та Санта Катарина існували українські платні гурто житки, де вчилися діти українського походження. У Колегії Св. Ольги молода дівчина мала нагоду здо бути середню освіту, набути фах або дістатися на університет. Багато дівчат вибирали учительські семінари, щоб попри державні вимоги навчання, могли вчити релігію та українську мову на колоніях. Інші вступали на різні факультети державних уні верситетів та ставали професіоналами. Рівночасно звернено увагу на юнаків, які вчилися в малих семінаріях Оо. Василіян, що цього року обходять 100-ліття свого існування у Бразилії. Зрозумівши важливість українських шкіл та гуртожитків у Бра зилії, українське громадянство у США, Канаді та Австралії своїми щедрими датками уможливило розвинути Стипендійну Акцію СУА. Згодом стипендіяти вступили на різні факультети в Куритибі, Понта Ґроссі та інших містах. Деякі стали докторантами, включно з колишньою стипендіяткою СУА Надією Киричук, яка завершила працю на тему української лінгвістики (про Потебню) в Лондон ському університеті. Велика заслуга українських поселенців у Бразилії — релігійних лідерів та професорів, які ще в 1980-их роках осягнули акредитування української мови як предмета в Куритибському державному університеті. Вони завжди звертали особливу увагу на молодь, залучали її до осередків та церков, шкіл україно знавства, творили танцювальні фолкльорні та спор тивні групи, щороку займалися з’їздом молоді. Це прищепило любов та гордість до українського по ходження молоді четвертого, а то й п’ятого поко ління. Найбільшим досягненням українців у Бразилії є факт, що від 1991 року українська мова стала обов’язковим предметом як друга мова у державних гімназіях (4-12 кляс) у штатах Парана, Санта Катарина та Ріо до Зул, де живе найбільше українців. Ди ректоркою впровадження методології навчання укра їнської мови, як другої мови, стала Магдалина Лозова, колишня довголітня стипендіятка СУА. Стипендійна Акція СУА весь час сприяла морально та фінансово, а вимога знання чи вивчення укра їнської мови впливала на збереження української ідентичности молоді під її опікою. ”Я дякую Союзові Українок Америки за інтелі генцію у Бразилії” — цими словами Магдалина Ло зова з Бразилії закінчила свою коротку доповідь на ’’Дні Союзянки” Округи Нью-Йорку, що відбувся на Союзівці вліті 1996 р. Вона також дякувала своїм довголітнім спонсорам — 1-му Відділові СУА та подружжю Самофалам, які уможливили її закінчити середню освіту та два факультети. Недавно у ’’Сво боді” появилося інтерв’ю з Магдалиною під заго- ”НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1997 9 Почесна чпенка СУА д-р Теодозія Савицька. UNWLA Honorary member Dr. Theodosia Sawycka.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
