Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
УЛЯНА СТАРОСОЛЬСЬКА (ЛІТЕРАТУРНИЙ ПСЕВДОНІМ — УЛЯНА ЛЮБОВИЧ) Народилася і росла у Львові. Мати — Дарія з Шухевичів — піяністка, викладачка Музичного Інсти туту ім. М. Лисенка. Батько д-р Володимир Старо- сольський — правник, соціолог, професор універси тету в Кам’янці-Подільському, Відні і Празі, адвокат- оборонець політичних в’язнів у Львові. Початкову і середню освіту здобула у Львові. Іспит зрілости склала в гімназії ’’Рідна Школа” УПТ. Диплом магістра одержала у Познанському універ ситеті (відділ права), студії економічно-політичні. Рівночасно закінчила Вищі Курси Журналістики. Після студій працювала у Львові в редакції жур налу ’’Нова Хата”, згодом, не покидаючи співпраці з журналом, — в редакції господарсько-кооператив ного журналу. Редагувала з братом Юрієм, а згодом сама, журнал ”На сліді” — по суті пластовий (Пласт був тоді нелегальний). Восени 1939 p., після приходу Червоної Армії, батька, д-ра В. Старосольського, запросили викла дати на правничий факультет Львівського універси тету. В грудні там же його заарештували, а в лютому 1940 р. засудили. 13 квітня 1940 р. матір Дарію, брата Ігоря та Уляну вивезли в Казахстан, у Семи палатинську область, де Уляна працювала в колгоспі, волочила кіньми та волами, виготовляла ’’саман" (цеглу) і кизяк та працювала на інших фізичних ро ботах. Згодом стала книговодом. Мати Дарія померла 28 березня 1941 р. Батька, незважаючи на амнестію, не звільнили і він помер 25 лютого 1942 р. Брата Ігоря мобілізували в трудову армію. Залишилася Уляна сама. В 1946 р. їй вдалося переїхати в Польщу. В 1967 р. на запрошення брата Юрія переїхала до США. Працювала в банку і Католицькій Акції. На пропозицію Лідії Бурачинської дописувала до "На шого Життя". Від травня 1972 до травня 1984 року та від січня 1987 до лютого 1990 року була редактором "Нашого Життя". Крім редакційних, друкувала статті про визначні особистості та події, мистецтво, куль туру тощо. Рівночасно була активна в різних ділянках праці СУА. Очолювала декілька років Комітет Фонду ім. Ковалевих. Була ініціятором та підготовила разом із СУЖА зустріч українських журналісток Америки до 35-ліття "Нашого Життя", напередодні XVIII Конвенції СУА, 28 травня 1978 р. Провадила зорганізований 82-им Відділом СУА гурток зацікавленої літератур ною творчістю молоді "Молода Муза". Відбувалися літературні вечори, зустрічі з письменниками тощо. Праці членів гуртка друкувалися в "Нашому Житті". Уляна Старосольська. Uliana Starosolska. Як членка 64-го Відділу СУА і ОУП "Слово", приготовляла і вела літературні вечори, мистецькі виставки, ювілеї визначних осіб тощо. Була упорядником ряду книжок таких авторів як Зоя Когут, Богдан Нижанківський (Бабай), Валеріян Ревуцький та збірника "Рогатинська земля”. Редагу вала монографію ’’Володимир Старосольський”, яка вийшла в серії Записок НТШ, ч. 210, в 1991 р. і яку відзначено другою нагородою на конкурсі Фонду ім. Ковалевих. Заохочена В. Софроновим-Левицьким, писала нариси з пережитого, які друкувалися в ’’Новому шляху”, а згодом, разом з новими нарисами, увійшли в книжку ’’Розкажу вам про Казахстан” (1969), пере видану авторкою в 1976 р. Книжка одержала другу нагороду з Фонду ім. Івана Франка. Англійський переклад чекає на видавця. Нариси й оповідання У. Любович друкувалися у збірниках ОУП ’’Слово”, а також в журналах "Про мінь", "Нові дні”, "Юнак”, ”Лис Микита”, в часописах. Журнал "Сучасність” друкував прозу і включив у ювілейне видання ”1961—1985. Вибране” її оповідання "Два образки”. Від ранніх років була активним членом "Пласту", членом ОУП "Слово”, членом-кореспондентом НТШ, а від 1984 р. — ПЕН-Клюбу. Прийнята до Спілки письменників України. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
