Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІТО П’ЯТИЛІТТЯ П’ять років тому я писала про буйне літо України, про ці розкішні, хоч нестійкі рослини, що ввійшли у нашу свідомість як символ краси України — мак, калина, тополя, волошка, мальва. Зима цього року в Україні була люта — сніги, морози, безперервна сту дінь. Та й весни якось не було — просто після майже нестерпної зими раптом забагряніло і забіліло квітом літо. Знову буйне літо України. Однак символіка літа вже не та. За п’ять років своєї самостійности в Україні вже не вражає зміна уряду, зміна символіки, самостійність стала звичною і підростає покоління, що знатиме стільки про ста лінізм, що й американські підлітки. Вражає власне наявний доказ докорінних змін у суспільстві. Це не просто вибуяла самостійність — ”а ми тую червону калину” — це вже у значній мірі, хоч, звичайно, не серед усіх прошарків просякле почуття нормальної самостійности. Це вже зміна в самому суспільстві, не лиш на рівні держави, а на рівні громадськости. Громадськість за п’ять коротких років знаходить себе поза диктованими шорами держави чи партії. Буйне літо України просякло у життя її громадян — поки будують своє життя, самі для себе, вже не буйним квітом, а докорінними змінами. Це проявляється в кіосках, у крамницях, школах, у розкутості думки, розмови, навіть способу ходу по вулицях. Бачимо це в громадських організаціях, на конференціях, навіть у пресі та телебаченні. Навіть у популярності подорожів і в тому, що наявно видно, у кого є гроші, а в кого їх немає. Нарікають, що зростає злочинність — урбані стична, брутальна. Але немає зорганізованої злочин- ности держави проти своїх громадян, що була нор мальним явищем Союзу Радянських Соціялістичних Республік. Є біда, є занепад у способі життя частини населення. Але більшість таки користає з речей, кот рих в Союзі не було — звичайне взуття, гарна одіж, вибір їжі. Є більше авт, навколо кожного міста з року в рік виростають муровані приватні доми, вищі з кожним роком, і більш вишукані. Громадськість організується, держава набирає стійких норм, не порушується толерантність. Україна стає світовою державою. Жінки України говорять своїм голосом, і вже не треба вдаватися виключно до символів краси України, щоб зрозуміти її існуван ня. Тож відзначмо гідно і цей ювілей самостійности української держави і зросту суспільства України. А жінкам України побажаємо наснаги і витривалости у складних часах зросту нового життя. Марта Богачевська-Хом’як
Page load link
Go to Top