Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КНИЖКА, ПРИСВЯЧЕНА ВІРІ СВЄНЦІЦЬКІЙ 1995 р. у львівському видавництві ’’Стрім” поя вилася невелика за обсягом (144 стор.), але багата змістом монографія, присвячена мистецтво-та музеє знавцеві Вірі Свєнціцькій (1913—1995), — ’’Віра Свєн- ціцька — життя, посвячене музеєві”. Зібрала матеріял та упорядкувала його Лідія Коць-Григорчук. Появи лося видання за ухвалою Вищої Ради Національного Музею. Віра Свєнціцька, старша дочка довголітнього кустоса та директора Національного Музею уЛьвові, відомого науковця та дослідника Іларіона Свєнціць- кого, якому ще 1905 р. Митрополит Андрей Шеп- тицький передав керівництво заложеним тоді Націо нальним Музеєм, який 1912 року перейшов у нове приміщення на вул. Драгоманова, 42. Від 1939 до 1991 р. офіційна назва музею була Державний Музей українського мистецтва, у незалежній Україні по вернуто йому давню назву Національний Музей. Віра Свєнціцька належить до тих львівських представниць українського жіноцтва, що віддали свої знання, уміння та сили дослідам і збереженню українських культурних скарбів у важкі роки, коли совєтський режим всяким способом старався стерти з лиця землі сліди української культурної та на ціональної самобутности. У вступному нарисі ’’Життя і праця Віри Свєнціцької” Лідія Коць-Григорчук висвітлює нелегкий життєвий шлях Віри Свєнціцької, що в 1930-их роках була арештована польською владою, а в часи Совєтського Союзу пройшла від 1948 до 1956 р. сибірські табори. Як науковець сконцентрувалася над мистецтвознавчою та музей но-організаторською працею. В своєму трудолюбно- му житті скерувала як мистецтвознавець свої заці кавлення на вивченні та аналізі західньоукраїнського іконопису XIV—XVIII ст. В цій, до неї ще майже недослідженій ділянці залишила глибокий та тривкий слід. В Україні вона відома як дослідниця українсько го малярства, авторка монографії про маляра Івана Рутковича та його жовківську школу, важливих частин збірних мистецтвознавчих видань, організа торка виставок, упорядниця та авторка каталогів тощо. Фонди музею були впродовж 50-ти років під постійною загрозою, і Віра Свєнціцька неодноразово апелювала до впливових культурних діячів у Львові та Києві не допустити до їх спустошення. Упорядник видання Лідія Коць-Григорчук за фа хом філолог, працювала довгі роки в Музеї з Вірою Свєнціцькою, помагала відчитувати староукраїнські розписи на іконах, щоб встановлювати їх походжен ня, час створення та приналежність до різних іконо графічних шкіл західньоукраїнських центрів. Вище згаданий нарис містить у примітках немало цікавого бібліографічного матеріялу, віддзеркалює активну науково-публіцистичну діяльність Віри Свєнціцької, що невтомно інформувала в наукових та популярних виданнях про висліди своїх дослідів і тим знайомила також мистецтвознавчі кола центральної України з давнім західньоукраїнським іконописом. Книжка містить також статтю з газети ’’Свобода” (США), що її написала мистецтвознавець Стефанія Гнатенко з приводу смерти Віри Свєнціцької 21 трав ня 1991 р. В статті — тепла характеристика Віри Свєнціцької як людини і громадянки, авторка фахово вичислює її вклад в історію українського мистецтва. Далі поміщені матеріяли (Платона Білецького, Гри горія Логвина, Христини Саноцької, Володимира Вуйцика, Василя Отковича, Юрія Ясиновського, Ярослави Павличко) накреслюють риси і якості Вірі Свєнціцької як людини і співробітника, науковця, організатора музейної справи, громадського діяча. Перед читачем постає живий образ надзвичайно ерудованної, відважної і обраній справі українського іконописного мистецтва та малярства до останньої хвилини життя відданної особистости. Хоч набагато молодша від Олени Кульчицької, Віра Свєнціцька була її близьким другом, і Львів завдячує саме їй організацію та впорядкування Музею творчости цієї видатної західньоукраїнської мисткині. Бібліографія важливіших мистецтвознавчих праць, а також документальна частина монографії з прецікавими родинними та музейними фотографіями, факсиміле листів та документів, розділи: ’’Досягнення на ниві музейної справи” та ’’Сфера мистецьких заці кавлень” ще раз унаочнюють жертвенний і важкий життєвий шлях цієї небуденної представниці україн ського жіноцтва. АННА-ГАЛЯ ГОРБАЧ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
