Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
сусідові на півночі заговорить тільки англійською у нас, а де інде французькою, португальською, еспан- ською, німецькою, польською? Як себе зрозуміють наші нащадки? При помочі есперанто? А як відвідини в Україну? Чи може й не будуть зацікавлені відвідати землю своїх предків? Як ми гордилися нашими діть ми, які їхали в Україну і їх подивляли за кращу українську мову, як місцева! Матимемо причину горди тися знанням мови наших нащадків? Проблема мови є дуже важлива! Хоч ми себе потішаємо, що можна бути добрим українцем, не знаючи мови, але де ж тоді гідність людини, яка добровільно відривається від нитки, що в’яже тисячолітню культуру нашого народу? А з другого боку, маємо молодих людей, які роблять величезну працю для добра України, не знаючи її мови... Тиждень тому я була на 24-ій Кон венції Союзу Українок Америки, нашої складової організації. Там виступала Марта Зєлик — permanent Ukrainian interpreter for the United States of America. Марта розказувала, що коли зробила рішення вивчати українську мову разом з політичними науками, деякі українці їй відраджували, кажучи, ”ти з того хліба не будеш їсти!” Вона додала: ”Я тепер не тільки з того хліб їм, але я є в центрі історичних подій-відносин США з Україною”! Але мова — це знов тема, якій варта присвятити окремий час... А тепер переходжу до самого запитника. Він має 22 питання, більшість з них мають кілька можливих відповідей. Ось для прикладу: На питання ч. 2 — вік того, хто відповідає на питання — великий відсоток: 65+. Значить, нам треба молодшого покоління до праці. Врешті, ми всі це знаємо. Тільки як їх дістати? У розмовах зі складо вими організаціями ми прийшли до висновку, що молодша Генерація не переносить сидження на дов гих сходинах, що ми з призвичаєння толеруємо, хоч стогнемо. Також не люблять брати зобов’язання на роки. Вони воліють взяти на себе обов’язок однора зовий, зробити, скінчити і забути. Тож стараймося їх втягти у працю в такий спосіб. На питання ч. 8, скільки в родині українських або мішаних подруж, великий відсоток є мішані подружжя. На питання ч. 9, скільки осіб у вашій родині ходять до української церкви, відповіді: регулярно — досить багато. Взагалі ні — дуже, дуже мало. Час від часу — найбільше. До неукраїнської церкви — досить великий відсоток. Виглядає, що і наші церкви тратять членство і варто докладно прослідити чому, щоб тому запобігти. На питання ч. 10 — скільки членів родини нале жить до організації — найбільший відсоток у віці 40 до 64. На питання українських — релігійних, громад ських, спортових і неукраїнських, найбільший від соток — неукраїнських. На питання ч. 11 — молодь належить до моло дечих організацій більше до неукраїнських, як україн ських. Питання ч. 13 — дуже мало дітей посилають до українських шкіл. Питання ч. 14 — чи передплачують нашу пресу — мало. Наші жіночі журнали — мало. Дитячі — ще менше. Неукраїнські — багато більше. Питання ч. 17 — чи мають українську книгозбірню — дуже мало. Хто в родині читає українські книжки — переважно вік 65 +. Питання ч. 20 — народне мистецтво має най більше зацікавлення, головно писанкарство. Також участь в хорах, танцювальних ансамблях, вишивання тощо. Одне потішає: на питання прошу подати Вашу думку про поміч Україні, незважаючи на вік, чи'третє, п’яте покоління в новій країні, всі уважають, що треба і хочуть допомогти. Також просять творити дитячі садочки, а це є доказом, що сьогоднішні батьки бажають своїм дітям українського середовища і хочуть їх навчати рідної мови. Це щасливий зворот від недавнього минулого і цікаво, чи це не під впливом незалежности нашої держави! З огляду на те, що відповіді на наш запитник не охоплюють цілої діяспори, ми, правдоподібно, бу демо просити наші складові організації все ж таки присвятити йому відповідний час. Тоді, маючи док ладніші дані, зробимо статистику, яка, ми віримо, допоможе нам виразніше побачити, де є наші пробле ми і як на них реагувати. Покищо це тільки мале резюме нашої праці в напрямі зміцнення діяспорного українця. Збереження нашої ідентичности в країнах нашого поселення — це наш обов’язок перед нашою совістю і перед українською вільною вже державою. В Україні розроблено міністерствами і науковими установами з громадськими організаціями державну програму "Українська діяспора на період до 2000 року”. В програмі, яку затвердив кабінет міністрів України, пишеться: "Україна вбачає своє завдання в тому, щоб всіляко сприяти добровільній інтеграції української діяспори в політичне, соціяльне та еконо мічне життя країн проживання, її адаптації до місцевої культури із збереженням і розвитком власної духової самобутности”. Наші предки, перші поселенці, вже понад сто років жертвенно працювали для тієї справи. Зали шили нам величезну релігійну та національну спад щину. Погляньмо на сотні чудових церков, домівок, вироби народного мистецтва! Продовжуймо їхню працю. Не замикаймо церков, не продаваймо домівок! Працювати мусимо спільно всі — родина, церква, громада і провідну ролю мусить перебрати наша молодь. То ж з Божою поміччю працюймо разом, для добра нашої громади тут і в Україні! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
