Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
співставленням кольорів, більшими орнаментальними формами. Крім того, техніка ручного перебору, якою часто користуються покутські майстри, дає ширші можливості застосування кольору, — акцентування окремих мотивів чи деталів, членування орнаменталь ної смуги на кольорові ділянки. Традиції льокальних осередків проявилися в ори гінальній композиції заборів, ритміці чергування смуг, зіставленні різнофактурних ділянок, особливостях способів ткання та кольориті. Високохудожніми яко стями відзначаються хустки Мишина, одного з най більших осередків їхнього виготовлення. їм властива глибока і складна за тональними нюансами вишне во-зеленувата гама кольорів з теплими акцентами і розмаїття орнаментальних мотивів. Численні назви хусток — ’’штернові”, "зірничкові", ’’ружові”, "павучко ві", "качурові”, "хрестикові" та інші — походять, як правило, від основного мотиву забору. Весільні хуст ки найчастіше "зірничкові" та "ружові", утворені чергу ванням восьмикутної розетки і ромба або різнокольо рових руж і хрестовидних розводів. Цікавою є компо зиція качурового забору — візерунки із звернених до середини "кучерів” і ’’кривульок” пістрявіють білим, рожевим, фіолетовим, червоним, жовтим, смарагдо вим відтінками на вишневому фоні. Середнє поле мишенських хусток щільно переткане дрібненькими вишневими клітками або червоно-зеленими смуж ками, а у весільних — ще й поодинокими прокидками золотистої сухозолоті чи шовку, які надають тканині приємного мерехтіння поверхні. На виготовленні хусток в Мишині спеціялізува- лися родини Атаманюків, Андрусяків, Кавацюків, майстри М. Гуцуляк, М. Угринчук, І. Миронюк та інші. Знані ткачі виконували замовлення для навколишніх сіл (Грушів, Корнич, Вербіж, Семаківці, Сопів, Клю чів), а також для деяких суміжних гуцульських, де був брак майстрів. Композиційно подібні до мишенських червоно- оранжеві хустки Вербіжа і Долішнього. Застосування певних технологічних засобів і поєднання різнострук- турних ділянок творить специфічний зубчатий гра фічно-фактурний малюнок середнього поля, яке плавно завершується забором. Традиційний розетко вий орнамент, оживлений контрасними яскраво-зеле ним і синім кольорами, обрамляють ланцюжки оран- жево-зелених ромбів. Особливо декоративні яскраво-червоні хустки Ве ликого Ключеваз чітким графічним орнаментом чор ного кольору. Своєрідним є поєднання гладкої, з шовковистим полиском поверхні поля та об’ємних перевірних мотивів, виконаних грубою ниткою. Емоційністю гарячого кольориту, чіткою попе речно-смугастою композицією вирізняються вироби села Іллінці. При всій нескладності малюнку орна менту, декоративний ефект досягається вибором від повідного ритму яскраво-зелених, синіх, чорних і жовтих смуг на червоному фоні, створенням колірної гармонії між ними. У Печеніжині, як і у більш віддаленому Русові (Снятинський р-н), ткали білі хустки в рідку чорно- червону або червоно-синю вузьку смужку, з вузькими заборами з ’’шахівничок” та ’’парканців” на кінцях виробу. Правдоподібно, що більшість покутських бу денних хусток були білими, з льону або бавовни. Для святкових платин використовували кольорову ’’волічку”, ’’коцики”, шовк і сухозолоть. Найчастіше хустки пов’язували попід бородою, застосовуючи при цьому очіпок, т. зв. ’’каптур” (’’опаска”, ”чєп”). В інших варіянтах вив’язування ста- ровіцька хустка дещо нагадувала перемітку. Так, в Ключеві та Княждворі робили цікавий завій, ”по- молодицьки”: один рясований кінець хустки, як віяло декорував голову, другий спадав на спину майже до пояса, із забором зверху. З часом традиційні домоткані хустки були ви тіснені промисловими виробами, однак ще довший час, навіть у повоєнні роки вони залишалися стійким компонентом традиційного святкового одягу покутян. Жіночі головні убори чітко підпорядковані і гармо нійно узгоджені з усією художньо-образною систе мою народного строю. їх орнамент і кольорит, спо соби оздоблення та манера пов’язування завжди ста новили єдине ціле з рештою компонентів одягу. Не випадково на Покутті в головних уборах зберігся тканий орнамент, адже тут ним декорували й інші одягові вироби — обгортки, запаски, пояси, крайки, тайстри. У старовіцьких покутських хустках ритм смуг обов’язково повторювався у поясному тканому вбранні (опинках, запасках). В орнаменті переміток і хусток домінував червоний колір і його тони, що було загальнозональною особливістю декорування покутського народного одягу. Червоний колір, за народними віруваннями, має важливі, захисні власти вості. Ось чому, наприклад, у перемітках по краях виробу з’являються червоні заснівки або зубці, які вузькими смужками замикають декор по периметру. Вони тим самим захищають голову жінки ”з усіх сторін світу”. Оберегові знаки, внесені в тканий орна мент у вигляді геометричних та стилізовано-рослин- них мотивів, мали оберігати голову і обличчя від усього злого. Отже, у святкових жіночих головних уборах художні особливості формувалися на основі традиції, у тісному взаємозв’язку із обереговою та знаковою функціями, які поступово втратили своє первісне семантичне значення, а домінуючою і виз начальною стала естетична. 1. Південно-східня частина Івано-Франківської области (сучасні Городенківський, Снятинський, Коломийський і Тлумацький р-ни). 2. В цьому осередку більше поширена назва "рантух”. 3. Крайцар — стара монетна одиниця в Австро-Угорщині. 4. Матейко K. І. Одяг. Гуцульщина. — К., Наук, думка, 1987. С. 197. 5. Назва походить від тридільного характеру забору. 6 . Сидорович С. Й. Художня тканина західних обл. УРСР. К., Наук, думка, 1979. С. 71-72. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top