Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня, Ця річечка — Дніпра тихенька синя доня. Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом, Як тата й маму і як мед люблю. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ЗАГАДКА ВІДЛІТАЮТЬ ЛЕБЕДІ Тихий осінній вечір. Сіло за гору сонечко. Небо на заході пурпурове — завтра буде вітер. А сьогодні тихо-тихо. Коли це з-за лісу лунає тривожний крик: курли, курли... Високо в небі летить табун лебедів. Чого кричать так тривожно? Здається, вони щось забирають із рідної землі. Пригадалась мені казка, що її розпо відала бабуся: коли відлітають лебеді, вони своїми крильми сіють на землі печаль. Я вдивляюся в табун, що летить. На тонких лебединих крилах грають пурпурові відблис ки вечірньої заграви. Хіба печаль пурпурова? Вона ж лазурова, бузкова, як високі могили в степу. — А коли повертаються лебеді, що вони сіють крильми? — Радість! МАРІЯ ЛЮДКЕВИЧ КОЛИ ЦЕ БУВАЄ? Ця завія, завірюха Спересердя жаром дмуха. Зайчик злякано тремтить, Бо усе кудись летить — І листочок, й павутина, Дим пахучий і хмарина... Навіть день і той змалів, Ніби вовка перестрів. Бідкається зайчик босий, Що прийшла так швидко ЯНІОО
Page load link
Go to Top