Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТАЛА БЛИЖЧОЮ НАША МЕТА ВІДГУК НА КНИГУ МАРТИ БОГАЧЕВСЬКОЇ-ХОМЯК ’’БІЛИМ ПО БІЛОМУ” Хто хоче дізнатися про одну з причин, чому не вмерла Україна, чому вона, поділена й поневолена віками, вистояла, чому її культура, традиції живуть по всьому світі, прочитайте книгу Марти Богачевської Хомяк "Білим по білому”. Вперше книга була видана в Едмонтоні англій ською мовою в 1988 році. Україномовне видання здійснене з ін іц іа ти в и та сприяння Союзу Українок Америки в Києві видавництвом ’ТІибідь” у 1995 році. Українського читача зацікавить ця книга, бо в ній коротко, стисло подано історію України, на тлі якої показано заснування і розвиток громадських жіночих організацій, самих жінок і те суспільство, в якому вони жили. Прочитавши книгу, зрозумієте, що жіно чий рух в Україні — цілком національне явище. Дізна єтесь, які особи і організації слід вважати частиною українського жіночого руху в період від 1884 до 1939 року. Збагнете, що справді був такий феномен — жіночий рух. Довідаєтеся, яка особливість його в Україні, що жінки самі писали про себе, як вони дивились на свої організації, що думали про фемінізм, яке місце вони відводили собі в загальному русі жіночої емансипації. Читаючи книгу, ви відкриєте для себе історичний зміст долі жінок, мету, яку вони ставили перед собою — сприяти розкріпаченню особистости, розвиткові економіки та модернізації суспільства. Живучи в авто ритарному суспільстві, жінки не змагалися за рівно правність, а брали на себе конкретну громадську працю — ставали на шлях, який можна назвати прагматичним фемінізмом. Вони завжди поєднували материнство й домашню роботу з громадською пра цею на користь свого народу. Україна була розшматована, і умови життя жінок виявляли велику неоднорідність через внутрішню політику державних режимів, географічні, суспільні й релігійні стосунки, різний історичний досвід. Цін ність книги й полягає в тому, що автор подає історію жіночого руху в Російській імперії, в Австрійській імперії, за межами України. Марта Богачевська-Хомяк підкреслює, що труд нощі жіночого руху посилювалися не ТІЛЬКИ СОЦІАЛЬ НИМИ умовами, а й недооцінкою громадської діяль- jyocTH жінок їхніми чоловіками, братами. Наприклад, рідний брат Олени Пчілки, матері Лесі Українки, Ми хайло Драгоманов недооцінював значення її громад ської діяльности. Його ідеї мали величезний вплив на формування поглядів Генерації початку XX сто ліття. Він підтримував рух за рівноправність жінок, заохочував і готував свою доньку до вступу до вищої школи, користався з допомоги дружини у своїй ро боті, але вважав, що місце жінки — в хаті з дітьми. Він нарікав, що Пчілчина громадська діяльність зав дає шкоди її дітям і навіть висловював побажання, щоб на неї звернула увагу поліція, і це змусило Пчілку на деякий час припинити свою діяльність. Драго манов поважав працьовитість своєї сестри, але не звертав окремо ніякої уваги на її внесок у громадську, педагогічну, а то й наукову працю. Ідеолог же сучас ного українського націоналізму Дмитро Донцов писав 1931 року: ” В історії воюючого українства займає постать Олени Пчілки одно із найперших місць”. Наталія Озаркевич-Кобринська, яку справедливо вважають засновницею організованого українського жіночого руху, твердила, що тільки змінивши спосіб мислення, зрозуміють чоловіки віковічну кривду, запо діяну жінкам, і відчують потребу виправити ста новище. Тому дуже велике бажання, щоб якнайбільше чоловіків в Україні сьогодні прочитали книгу "Білим по білому” . Жінкам у силу їхньої натури властива більша суспільна відповідальність, ніж чоловікам. Тому вони завжди уміли запобігти розколові чи то на ґрунті релігійному, чи політико-адміністративному. Критики фемінізму твердили, що емансипація жі нок веде до руйнування родини. Жіночий рух в Укра їні і поза її межами довів, що, навпаки, підвищення свідомости й освічености жінки зміцнить родину. Ніхто не залишиться байдужим, коли читатиме про нелегкі й прекрасні долі таких діячок україн ського жіночого руху, як Наталії Кобринської, Марії Ковалевської, Ольги Кобилянської, Олени Пчілки, Лесі Українки, Софії Русової, Христі Алчевської, Оле ни Січинської, Олени Степанів, Мілени Рудницької, Зінаїди Мирної, Ганни Жук, Надії Суровцевої, Люд мили Старицької-Черняхівської... Скільки сил, терпіння й мудрости доклали жінки, щоб здійснити видання своїх газет і журналів ’’Пер ший вінок”, "Ж інки”, ’’Жіноча доля”, ’’Громадянка” тощо. Низько схиляєш голову перед тими жінками, які у важких умовах чи то русифікації, чи спольщення, чи сталінізму творили багаточисельні організації, праця в яких не була вузькофеміністичною, а мала чітко виражену патріотичну спрямованість. Це були різні гуртки українських жінок по обидва боки Збру ча, різні жіночі товариства аж до таких великих орга нізацій, як Жіноча громада та Союз українок, який був заснований у 1919 році в Кам’янці-Подільському і охоплював жінок усіх частин України, а в 1937 році у Львові на з’їзді Союзу українок офіційно постав Всесвітній Союз українок. Жіночі організації українок у США й Канаді існують і донині. Закінчення на стор. 36. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
