Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Велику завісу для царських врат замовив в ігу мені Олени архимандрит Лука у 1756 р. (КПЛ-782). Цікава історія створення катапетасми, яка вияв ляє творчий процес співпраці гаптарок та живописців лаврської художньої майстерні. На той час ігуменя Олена очолювала Новомлинський монастир, куди була переведена після зняття її з ігуменства у Фло- ровському монастирі через скарги черниць. Листу вання з архимандридом Лукою виявляє детально весь процес створення цього відповідального зав дання, поради архимандрита, його інтерес навіть до дрібніших деталей, до вживання тієї чи іншої техніки, кольору та ін. Робота вимагала надзвичайної майстерности, застосування двобічних швів, які утворювали б орна мент, що гарно виглядав би з двох боків — з вівтаря і з центру храму. Для цього нитка проходила через тканину, утворюючи як на лиці, так і на звороті однакової краси узори. Серафими та орел гаптува лися окремо на полотні і були потім нашиті на рослинний орнамент. Особливий хист і майстерність виявлено у побудові всієї композиції. Внизу катапе тасми ряди утворювалися з трьох великих рослин них мотивів, які чергуються з дев’ятьма меншими, складаючи єдине ціле, і утворювали разом п’ять рядів рослинного орнаменту. Кайма складалася з окремих хвилястих галузок, які зорово робили враження однієї хвилястої гірлянди. Малюнок рослинного орнаменту — ляконічний і виразний і складається з фантастич них квітів масивних форм. Основна техніка шитва — гладь кольоровим шовком, сухозлітку вжито лише для виділення середини, або ж окремих частин. Лише крила серафимів виділяються блиском золота і срібла. Архівні матеріяли дають можливість простежити, що собою являли виробничі майстерні у жіночих монастирях, їх устрій, взаємовідносини між гаптар- ками, а також, до деякої міри, проливають світло на постаті тих, хто створював гаптовані роботи, подають їх прізвища, соціяльне походження, освіту і навіть виявляють гостроту і складність взаємовідносин між ігуменями і окремими майстринями, які завжди знаходилися у залежному становищі. Найбільшим центром гаптування XVIII ст. був Києво-Флоровський, Вознесенський жіночий монастир. Очевидно, існував монастир до XVI ст. Відомо, що у 1566 році його відновив протоієрей Яків Гулькевич, а у "Записах” під 1642 р. занотовано свідоцтво Петра Могили про те, що монах Києво-Печерської Лаври Богуш Гуль кевич (онук Якова Гулькевича) передає всі свої права на володіння жіночим Флоровським монастирем Агафії Гуменецькій. Ігуменя Агафія — сестра київського судді Федора Гуменецького, була заможною, енерґійною людиною, вона доклала багато зусиль для покращення мона стиря, приєднання до нього нових сіл, і саме з цього періоду починається самостійне життя обителі, неза лежність її від роду Гулькевичів. Особливо заможним став монастир після об’єднання його з Київським Вознесенським, від чого він отримав і назву Києво- Флоровський Вознесенський монастир, хоч ще дов гий час, аж до середини XVIII ст. монастир іменується як Києво-Вознесенський, що на Подолі. Архівні матеріяли, аналіза датованих та підпи саних речей дають можливість частково з’ясувати, що являв собою Флорівський монастир як осередок гаптарства, який був устрій майстерень і відносини між замовником і виконавцями. Система організації жіночих монастирів і поділ їх на "общежительние” та "своєкоштние” диктувала і форми організації ви робничих майстерень, їх структуру і форму органі зації праці. В протилежність Покровському жіночому, який був ’’общежительним”, мав загальномонастирсь- ку майстерню, спільну їдальню, одяг, а натомість і спільні доходи, Флоровський був ’’своєкоштним”, або ’’особожительним” і мав лише низку приватних майстернь, які були організовані власним коштом черниць і складалися з головної гаптарки, помічниць та кількох учениць. Різний ступінь майстерности зу мовлював і різну Градацію цих помічниць. Черниця Макарія, згадуючи їх, вживає різні кваліфікаційні тер міни — ’’помічниці”, "робітниці”, "челядки”. Всі відо мості про гаптарок і уклад їх майстерень дізнаємося з листування черниці Макарії до консисторії у 1744 р. з приводу позову її з ігуменею Оленою. У складі майстерень були як звичайні початківці "білички”, ще й інші черниці, які вже займали певне місце в монастирі, але вирішили навчатися гаптарства. Так, уставниця Василіса хотіла вчитись у черниці Макарії. В той же час до монастирів надсилали і сторонніх ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛИСТОПАД 1996 З Майстерні Києво-Флоровського монастиря. Воздух "Собор архангела Михаїла”, 1748 р. Workrooms of the Kyiv-Florov monastery. “Cathedral of Archangel Michael”.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
