Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
волоконце мого тіла дрожить і хоче протягнутися на сто миль до постелі коханої мучениці. Здається мені, мабуть в гарячці, що ліпші частини мене, то доти кають єї худорлявих рук, то чують мозілі єї згаро- ваних пальців, то слухають страдальний голос єї тихої муки”. Саме тоді його новелі набувають форми ліричних мініятюр, які засвідчували, що у прозі Сте фаника народжувалася поезія. 1 січня 1900 року після тривалої тяжкої хвороби померла мати письменника. Зі смертю матері Сте- фаник увійшов у смугу депресії, самоізоляції, що і привело незабаром до словесного виверження того внутрішнього вулкану жалю, розпуки, страшної туги: ”Я тепер нічого не роблю. Цілий день і половину ночи я пригадую маму, і знаходжу у тих споминах стільки гарного і пречудного, стільки великого і глибокого, що мені ні науки, ні людей, ані цілого світу не треба. Бо до кінця мого життя є чим жити. Наробилася коло мене, набідилася. А тепер я для неї працюю. Мої чувства і моя фантазія лишень на її послузі. Я так довго буду працювати, аж її гріб замкну у своїй голові та й тогди вона буде мати найкращу могилу”. Післе смерти матері Стефаник працював до втрати свідомости: майже половина художньої спад щини письменника написана у трагічному 1900 році. Того ж таки року писав у листі до своєї майбутньої дружини: "Тому тиждень я дістав нервовий напад коло стола, по нападі прийшла сильна депресія, і я несвідомо пролежав на столі кілька годин. Потім не міг-єм ходити і опанував мене шалений страх”. Листи Стефаника цього періоду сповнені трагізму і розпачу. А з 1902 року взагалі перестане писати, почнеться його п’ятнадцятирічне мовчання. Пись менник обмежить навіть листування, бо, за його словами, сам процес писання був для нього ’’набли женням до смерти”: ’’Кожда моя дрібниця, яку я пишу, граничить з божевіллям, і я нікого у світі так не боюся як самого себе, коли я творю. Ви можете зрозуміти, що я не пишу для публіки, а пишу на те, щоб прийти ближче до смерти”. Таке зізнання Стефаника полегшує нам розуміння категорії смерти в його естетиці як форми втрати — матері, батька, сина чи донечки, а в ширшому розумінні втрати оселі, як у "Синій книжечці”, втрати рідного ґрунту під ногами як у "Камінному хресті”. Такій смерті у новелях письменника передують сцени прощання, сповіді, голосінь, гарячкового плину думок, тремтін ня, безтямного говоріння як способу уникнення смерти, як засобу самозаспокоєння і самозбере ження. Досить пригадати новелю ’’Новина” і ’’Ка мінний хрест”. Слово Стефаника, занурившись в глибини ’’страшної мелодії смерти”, видобувало з них такі тони, таке звучання, які ні до нього, ні після нього ніхто так і не зумів вимовити. Письменник знову повернеться до писання тільки після смерти дружини і після смертоносного смерчу Першої світової війни. Слово новеліста виконуватиме ту ж саму функцію катарсису і зцілення. Стефаник надасть смерті виразу життя через живе пульсування Слова як носія "страшної правди”. На цьому етапі творчости знову появиться чистий і світлий образ матері. Якщо у ’’Кленових листках” мати перед смертю з мукою і болем виконує останню колискову, то героїня новелі "Мати” стає суддею своєї дочки, яка під час війни розгулювала з офіцером, дістаючи подарунки, награбовані у селян. Для матері одна спокута такого гріха — смерть, і керується вона законами найвищої моралі і Правди. Символічним образом усіх матерів, вершиною материнського іде алу стане жінка-матір з новелі "Марія”. Цьому обра зові письменник надасть авреолі святости. Жінка- мати у новелях Стефаника — це біль і страждання, але саме так через ці болі і страждання стає святою і сакралізується у слові Стефаника як у згусткові люд ської муки. А ми, проникаючи у світ цього верба- лізованого досвіду людського трагізму, очищуємося і пізнаємо глибини свого народу та його кульутри. НОВИНИ УКРАЇНСЬКОГО МУЗЕЮ В НЬЮ-ЙОРКУ ’’МИСТЕЦЬКА ЗБІРКА СТЕЦЬКОВИХ” У крамничці Українського Музею в Нью-Йорку можна купити цікаву книжку-альбом, яка представляє зразки образотворчого ми стецтва і скульптур з колекції д-ра Євгена і Неонілі Стецькових. Кольорові репродукції робіт мистців Л. Гуцалюка, Я. Гніздовського, О. Грищенка, М. Неділка, Е. Козака, В. Курилика та багатьох інших заповнюють сторінки альбому разом з ґрунтовною статтею д-ра Дмитра Степовика ’’Українське мистецтво в музеях і приватних збір ках Америки” та статтею д-ра Є. Стецькова, в якій він розповідає про історію своєї збірки. Книжка видана у 1992 році, має 146 сторінок і коштує 20 дол. За бажанням д-ра Є. і Н. Стецькових, весь прибуток від продажі цієї публікації призначений на Український Музей. 6 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
