Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вачам про жахливу нуклеарну катастрофу, опусто- шені села, заражені землі, хворих людей. Свою роз повідь вона підкріпила статтями і статистичними даними. Позичила у Фундації "Допомога дітям Чор нобиля” рисунки дітей з України, які пережили цю страшну катастрофу. Автори малюнків у віці 11-14 років — юні оче видці, свідомі нещастя, що навістило їх Батьківщину, родину — представили образно свої переживання. Хочеться назвати теми малюнків: "Мирний атом” — у колі композиція, де зображені хворі люди, засмучена жінка з дитиною, хрести, звалища, а над усім тим нависла нуклеарна хмара; лелеки, що розпростерли крила біля зруйнованого гнізда; малий хлопчина зі зляканим личком на фоні зруйнованих будинків. Директори і учителі публічних шкіл оцінили ви ховний і інформаційний проект учительки Д. Фармі- ґи, а українська громада рада, що серед нас виросла молода ідейна і творча людина. М&ма Дарки, Оля Путикевич, — активна членка 70-го Відділу СУА. Ірена Чайківська. * + * Існують різні величини виміру в житті. Хтось вимірює зроблену роботу маковими зернятками, а хтось надмірними величинами, такими як правда, життя, смерть, любов... Як виміряти силу людських почутів? Мистецька виставка, організована вчителькою Дарією Фарміґою, зворушила мене. Скільки любови, вирозуміння, терпеливости тре ба було вкласти в дитячі душі, щоб здійснити цю виставку. А скільки роздумів викликали малюнки дітей з двох світів: очевидців чорнобильської біди і дітей США! Кажуть, іможна робити справи для людей і для Бога. Це виставка зроблена для нашої совісти! Світлана Ватаманюк, Київ. НАМ ПИШУТЬ... Шановна Пані Редактор! Прочитавши в журналі "Наше Життя” за лютий допис Марії Зубрицької про виставу "Бояриня", яку ставив у Луцьку обласний театр, я нагадала, що маю світлину з цієї вистави. В половині 30-их років у Луцьку ставив "Бояриню" театр Миколи Певного з великим успіхом. Головну ролю грала Галя Крихівна. Вона живе донині, має приблизно 90 років. Мої батьки Марія та Михайло Лісовики були довголітніми працівниками цього театру. Хоча мені тяжко розлучатися з цими знимками, але я маю надію, що вони знайдуть відповідне місце в Музеї. Долучаю ще знимку театру, зроблену т еж приблизно в 1933—1934 роках. З пошаною _ _ Г алина Дмитревич. Зворушені увагою і добротою вельмишановної Галини Дмитревич, щиро дякуємо за лист і можливість доповнити статтю д-р Марії Зубрицької архівними фотографіями, які передаємо Українському Музеєві в Нью-Йорку. Редакція. Театр Миколи Певного в Луцьку на Волині приблизно 1933-34 рік. Mykola Pevniy Theater in Volyn'. c. 1933-1934. 26 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top