Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Download
Download Page
Download Right Page
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Відтоді минуло багато часу, а між тим це всього лише мить в історії людства, яке нараховує більше одного мільйона років. На світанні доби міді-бронзи в степах України мешкали переважно скотарські пле мена. Саме в цей час зброя починає відігравати істот ну ролю в житті степових племен. Не тільки уособлен ням відваги, мужности і сили, а й символом влади стають списи, кинджали, булави. Скотарські племена степу в пошуках нових пасо виськ знімались з насиджених місць і просувалися на захід, освоюючи нові землі. На території сучасних Болгарії та Румунії докотився людський потік з дніп ровських степів, а саме степове Подніпров’я стало для них своєрідним епіцентром, де вони осіли, збуду вали фортеці з глибокими ровами і високими кам’я ними мурами — перші фортеці в степу! Навіть залиш ки цих двометрових стін, відкритих археологами України, вражають своєю монументальністю. Такою була фортеця, яку в середині третього тисячоліття до Христа побудували стародавні скотарі, на висо кому правому березі річки Підпільної, правої притоки Дніпра, де тепер розташоване село Михайлівка Хер сонської области. Цю фортецю (вперше на території Східньої Евро пи) було відкрито в результаті багаторічних архео логічних досліджень, участь в яких брала і автор цієї статті. Такі фортеці, певно, слід розглядати як пле- менні центри, які об’єднували скотарські племена, укріпляли економічне, соціяльне і релігійне спілку вання між ними. Через них відбувалися зв’язки з іншими, як сусідніми, так і віддаленими племенами. Скотарство і землеробство, освоєння металу, поява колісного транспорту, обмін привели до разю чих змін в житті стародавніх мешканців степу. Під курганами сплять не колишні рівноправні мисливці кам’яного віку, а вожді, які захищали стада від нападу чужоплемінників, а також жреці, шамани, майстри- ливарники. З розвитком скотарсько-землеробського господарства роля людини в освоєнні землі незрів няно зросла. Ці скотарські племена і були творцями курганів у степах України. Перші кургани в наших степах піднялися майже тоді, коли в країнах стародавнього Сходу і Єгипті уже складалися перші цивілізації, коли на Нілі спо руджували піраміди, а в Бретані встановлювали пер ші ряди велетенських вертикально вкопаних каменів — менгірів і, можливо, як далеке відлуння таких досягнень давніх цивілізацій і було спорудження в наших степах курганів — земляних пірамід україн ських степів. Кургани — це ще й священне місце. В кількох місцях українських степів були відкриті стародавні святилища — олтарі. Вірогідно, що ці споруди на певному етапі розвитку суспільства функціонально замінювали храмові комплекси або передували їм. Але були у племен пастухів й інші засоби вшану- Кам'яна стела з Керсонівки, прорисовка зображ ень на гранях. Stone statues in Kersonivka. вання померлих — на вершинах деяких курганів ста вили ще й антропоморфні стели (людиноподібні статуї)*. Створили їх різні народи і в різні часи, між якими пролягли не тільки століття, а й тисячоліття. Тому ці витвори, хоч і об’єднані спільною назвою ’’кам’яні баби”, відрізняються формою, зовнішнім виглядом, характером і рівнем обробки. Вперше людина поставипа собі кам’яний мону мент в IV—III тисячолітті до Христа. Ці фігури висічені здебільшого в повний зріст людини з плоских брил каменю (Граніту, пісковику, вапняку). Деякі з ледь позначеною головою і плечима. Але не всі вони такі. Є складніші, з модельованим обличчям. На деяких підкреслена жіноча стать — груди. У більшості є пояси, мабуть, атрибути вождів, старійшин. У інших відтворені риси обличчя, одяг, прикраси, зброя. У скульптур, знайдених в Побужжі, ці пояси, як і руки, груди, пофарбовані вохрою. Таке своєрідне поєд нання скульптури з живописом. Одна з найкращих стел є керносівська, знайдена в Дніпропетровській області. Вона представляє собою зображення старця-шамана зі складеними на грудях руками. У статуї добре змодельовано виступ голови. Очі і рот виділені заглибинами; дужечкою показані вуса, виділяється борода, фалос та штучний хвіст ззаду. Хвіст переходить у хребет, оформлений у вигляді дерева життя з ребрами-гілками. Полюван ня хвостатої людини з собаками вигравірувані на животі. В нижній частині стели зображені двоє коней. Зліва на боковій частині — сцена запліднення жінки. Нижче поясу відтворені атрибути ливарника (тигель та ллячка) і тварини. Тут немовби розкривається панорама життя скотарів доби бронзи. Стела з усіх боків вкрита багатим і різноманітним візерунком, ви конаним у техніці заглибленого рельєфу. 8 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
