Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зооморфна пластика цього періоду представлена переважно образами свійських тварин — бика, ко рови, свині, кози тощо. Всі вони виконані найпрості шими способами ліплення з виділенням двох-трьох ознак, властивих певному зооморфному типу, що, до певної міри зумовлювали світоглядні уявлення, художні традиції, а також пластичні якості глини та способи її оброблення. Особливу увагу звертають скульптурки птаха, які за манерою ліплення подібні до сучасних свищиків — мають циліндричну ніжку- основу, довгу витягнуту шию, конічний хвіст. Генетичний зв’язок з народною іграшкою вияв ляють й інші види пластичних зображень. Зокрема, глиняні модельки жител, елементів інтер’єру, мінія- тюрні копії посуду, які, ймовірно є прообразами сучасних ’’монеток”, іграшкових мебликів та інших іграшок, що імітують предмети побуту, знаряддя праці. Трипільський період, як відомо, істотно вплинув на розвиток матеріяльної та духовної культури люд- ности на українських землях й залишив по собі поміт ний слід у віруваннях, звичаях, мистецтві, його своє рідний художній стиль протягом багатьох тисячоліть виявляє свої варіянти у різних хронологічних й те- риторіяльних групах культур. Так, його спадщина простежується у зразках скитської доби, культурі слов’янських племен — зарубинецькій, черняхівській тощо. Фрагментарний характер археологічних пам’я ток, дрібної пластики зокрема, не дає можливости простежити розвиток конкретних традицій, однак не заперечує їхньої тяглости від палеолітичної, неолі тичної та близьких їм культур. У різні історичні періоди образи, що символізу вали основи світоустрою, зазнавали суттєвих змін, які спричинювали конкретні історико-соціяльні, при родні, економічні фактори, взаємини з іншими куль турами. Певним рубежем їхньої трансформації стало прийняття й утвердження християнства. Глибокі вну трішні зміни світогляду, які відбулися внаслідок по єднання нових духовних уявлень з язичницькими культами, очевидно, не могли не позначитись на розумінні сутности культової пластики, місця та зна чення її у загальній системі культури. Однак, зва жаючи на стійкість дохристиянських вірувань, ці пе ретворення не були раптовими, а становили процес поступовий і спадкоємний. Культова пластика, по заяк була пов’язана з основами світосприйняття і охоплювала широку сферу ритуалізації життєдіяль- ности людей, виявилась досить стійкою, як щодо збереження змісту, так і форми. Речові пам’ятки пластики малих форм раннього Середньовіччя, на думку дослідників, за своїми іконографічними особ ливостями дають підстави стверджувати про наяв ність в них впливу дохристиянської традиції. Зокре ма, на зв’язок з язичницькими культами жіночих ста туеток, знайдених у Києві, вказує Л. Дінцес.1 Вчений звертає увагу на їхню символічну атрибуцію — не мовля на руках, детальне трактування головних убо рів, вбрання, що, на його думку, відрізняло ’’образ богині від зображення простих смертних”. Л. Дінцес намагається прослідкувати зв’язок київських статуе ток із скито-сарматськими традиціями, вбачаючи у їхньому одязі, особливо у головних уборах, риси великої богині-матері Табіти. Менш виразними ці впливи є у трактуванні образів тварин, що, як вважає дослідник, зумовили ’’особливості релігійної системи початкових слов’янських утворень”. Подібної точки зору на походження фігурок з Києва дотримується Б. Рибаков.2 Жіночі фігурки він пов’язує з зобра женнями богині — покровительки дому, культ якої, очевидно, розвинувся із жіночого божества трипіль ців. На його думку, у X— XII ст. давні землеробські культи, релігійні уявлення про Рода і Рожениць, були ще сильними у ментальності людей, і у фігурці жінки з немовлям ми повинні бачити саме богиню, її свя щенне зображення, а не дитячу забавку. У той же час фігурки коників, пташок, ’’виготовленні примітивно і дуже міцно”, він відносить до дитячих іграшок. Па ралельно існують й інші припущення, згідно з якими дослідники і скульптурні зображення жінки, і тварин вважають іграшками. Серед вчених немає єдиної думки як стосовно призначення, так і датування цих фігурок. Призначення щодо періоду їхнього виготов лення — X— XII ст. спростовує А. М. Шовкопляс. До слідниця відносить їх до XVII— XVIII ст., не запере чуючи при цьому скито-сарматських впливів і мож ливости існування більш ранніх зразків. Гпйняна полив'яна лялька, с. О піш ня П олт авської обл., 1930-т і роки. C lay doll. Village o f Opishnya in Poltava region. 1930’s. НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
