Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Зооморфна пластика цього періоду представлена переважно образами свійських тварин — бика, ко рови, свині, кози тощо. Всі вони виконані найпрості шими способами ліплення з виділенням двох-трьох ознак, властивих певному зооморфному типу, що, до певної міри зумовлювали світоглядні уявлення, художні традиції, а також пластичні якості глини та способи її оброблення. Особливу увагу звертають скульптурки птаха, які за манерою ліплення подібні до сучасних свищиків — мають циліндричну ніжку- основу, довгу витягнуту шию, конічний хвіст. Генетичний зв’язок з народною іграшкою вияв ляють й інші види пластичних зображень. Зокрема, глиняні модельки жител, елементів інтер’єру, мінія- тюрні копії посуду, які, ймовірно є прообразами сучасних ’’монеток”, іграшкових мебликів та інших іграшок, що імітують предмети побуту, знаряддя праці. Трипільський період, як відомо, істотно вплинув на розвиток матеріяльної та духовної культури люд- ности на українських землях й залишив по собі поміт ний слід у віруваннях, звичаях, мистецтві, його своє рідний художній стиль протягом багатьох тисячоліть виявляє свої варіянти у різних хронологічних й те- риторіяльних групах культур. Так, його спадщина простежується у зразках скитської доби, культурі слов’янських племен — зарубинецькій, черняхівській тощо. Фрагментарний характер археологічних пам’я ток, дрібної пластики зокрема, не дає можливости простежити розвиток конкретних традицій, однак не заперечує їхньої тяглости від палеолітичної, неолі тичної та близьких їм культур. У різні історичні періоди образи, що символізу вали основи світоустрою, зазнавали суттєвих змін, які спричинювали конкретні історико-соціяльні, при родні, економічні фактори, взаємини з іншими куль турами. Певним рубежем їхньої трансформації стало прийняття й утвердження християнства. Глибокі вну трішні зміни світогляду, які відбулися внаслідок по єднання нових духовних уявлень з язичницькими культами, очевидно, не могли не позначитись на розумінні сутности культової пластики, місця та зна чення її у загальній системі культури. Однак, зва жаючи на стійкість дохристиянських вірувань, ці пе ретворення не були раптовими, а становили процес поступовий і спадкоємний. Культова пластика, по заяк була пов’язана з основами світосприйняття і охоплювала широку сферу ритуалізації життєдіяль- ности людей, виявилась досить стійкою, як щодо збереження змісту, так і форми. Речові пам’ятки пластики малих форм раннього Середньовіччя, на думку дослідників, за своїми іконографічними особ ливостями дають підстави стверджувати про наяв ність в них впливу дохристиянської традиції. Зокре ма, на зв’язок з язичницькими культами жіночих ста туеток, знайдених у Києві, вказує Л. Дінцес.1 Вчений звертає увагу на їхню символічну атрибуцію — не мовля на руках, детальне трактування головних убо рів, вбрання, що, на його думку, відрізняло ’’образ богині від зображення простих смертних”. Л. Дінцес намагається прослідкувати зв’язок київських статуе ток із скито-сарматськими традиціями, вбачаючи у їхньому одязі, особливо у головних уборах, риси великої богині-матері Табіти. Менш виразними ці впливи є у трактуванні образів тварин, що, як вважає дослідник, зумовили ’’особливості релігійної системи початкових слов’янських утворень”. Подібної точки зору на походження фігурок з Києва дотримується Б. Рибаков.2 Жіночі фігурки він пов’язує з зобра женнями богині — покровительки дому, культ якої, очевидно, розвинувся із жіночого божества трипіль ців. На його думку, у X— XII ст. давні землеробські культи, релігійні уявлення про Рода і Рожениць, були ще сильними у ментальності людей, і у фігурці жінки з немовлям ми повинні бачити саме богиню, її свя щенне зображення, а не дитячу забавку. У той же час фігурки коників, пташок, ’’виготовленні примітивно і дуже міцно”, він відносить до дитячих іграшок. Па ралельно існують й інші припущення, згідно з якими дослідники і скульптурні зображення жінки, і тварин вважають іграшками. Серед вчених немає єдиної думки як стосовно призначення, так і датування цих фігурок. Призначення щодо періоду їхнього виготов лення — X— XII ст. спростовує А. М. Шовкопляс. До слідниця відносить їх до XVII— XVIII ст., не запере чуючи при цьому скито-сарматських впливів і мож ливости існування більш ранніх зразків. Гпйняна полив'яна лялька, с. О піш ня П олт авської обл., 1930-т і роки. C lay doll. Village o f Opishnya in Poltava region. 1930’s. НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
