Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мали'гуцульські іграшки з сиру. їх, як обереги, ви ліплювали вівчарі, випасаючи овець на полонині, а спускаючись з полонини, дарували дітям для забави, дівчатам — на добру згадку, дорослим — за душі померлих. Ще на поч. XX ст. скульптурні зображення засто совувались у проведенні обрядових дійств, зокрема, у весняно-літньому календарному циклі. Так, у Коло- дійному обряді ролю головного персонажу викону вала масничкова лялька-поліно у жіночому вбранні, заквітчана стрічками і польовими квітами. Своєрідні ляльки-опудала, оздоблені зеленню і квітами, робили до Зелених Свят на честь бога рослинности. Одно типні з ними ляльки застосовували у Купальських обрядах. Образ Купали символізувала велика соло м’яна лялька, вдягнена у жіночу сорочку, в стрічках, намисті з великим вінком на голові. Рудименти мітологічного світоосмислення зберег ли не тільки особливості функціонування, але й тематика, форми, пластичне й орнаментальне тракту вання народної іграшки. Передовсім, виразно свід чить про це поширення й повторення невеликого кола образів — жінка, кінь, птах, — які є своєрідною основою льокальних її варіянтів. Крізь нашарування різних епох, відтінки місцевих смаків та уподобань в них проступає узагальнений образ-символ, статичний і монументальний відповідно до давнього сакраль ного змісту. Образи ці є поширеними і в інших галузях художньої творчости українців, що в свою чергу го ворить про їхню значимість у ментальності народу. Своїми витоками вони, очевидно, сягають історично ранніх світоглядних уявлень, зокрема однієї з їхніх форм — анімізму, тобто віри в особливу силу образу, взаємодію істоти, предмета з їхнім зображенням. На території сучасної України найдавнішими про тотипами народної іграшки, на думку дослідників, є антропоморфні та зооморфні зображення, знайдені археологами при розкопках пізньопалеолітичних сто янок Мізин, Молдова та ін. Це невеликі за розмірами фігурки з кістки чи каменю, які дуже схематично передають ознаки жінки та тварин. Декотрі з них оздоблені нескладним орнаментом — прямими, зиґ заґоподібними та розміщеними під кутом лініями. Проте ми не можемо ці пізньопалеолітичні фігурки безпосередньо пов’язувати з народною іграшкою. Високий рівень умовности та узагальнення, які спо ріднюють їх з народною іграшкою, в умовах пер вісних культур, очевидно, були зумовлені складними символіко-мітологічними уявленнями і мали конкрет но семантичне навантаження. Поряд з іншими пам’ят ками прадавнього мистецтва ці скульптурки дають ґрунт для розуміння глибоких коренів народної ігра шки і є свідченням високих духовних та художніх уявлень давніх людей, відчуття пропорції форми, вміння втілити їх у матеріялі. У народній іграшці знайшли відображення і піз- ніші ідеї, пов’язані з різними епохами та археологіч ними культурами, що існували на українських землях. У період неоліту (7— 3 т. до Хр.) з розквітом ми стецтва кераміки, яке зайняло важливе місце у ду ховній та матеріяльній культурі давніх землеробів, відповідно склалися нові прийоми передачі образів, розширилася їхня тематика, зросла роля символіки. Певний інтерес у руслі зазначеної теми становлять порожнисті фігурки-тарахкальця з глиняними куль ками всередині, що були знайдені у могилі дитини. Виготовлені вони з двох з’єднаних у центрі поло винок, їхня поверхня оздоблена розписом, подібним на жіночий одяг — клітчасту спідницю, підперезану поясом, із звисаючими кінцями. Подібними до них є тарахкальця яйцеподібної, кулястої форми (Лука Врублевецька, Бодаки), у вигляді мініятюрних посу дин та фігурок птаха (Висоцьке), виявленні у житлах та могильниках трипільського періоду. Очевидно, місце знаходження, специфічний набір поховального інвентаря, куди клали ’’найнеобхідніші речі”, дають підстави вважати, що тарахкальця були пов’язані зі світом дитини й відігравали певну ролю як у зем ному, так і потойбічному її житті. Глиняні тарахкальця траплялися також у пізніших знахідках, а подекуди протривали майже до сере дини XX ст. їхньою прикметною ознакою є здатність створювати звук, завдяки чому вони могли поєднува ти у собі дві функції — ігрову і магічну, тобто водночас забавляти дитину й ’’відганяти”, відлякува ти зло. Як уже згадувалось вище, це дозволяє зро бити висновок про особливості функціонування та рахкалець та інших звукових, шумових іграшок, що мали місце наприкінці'XIX — поч. XX ст. Однак при проведенні цих паралелей слід врахувати межу між їхнім первинним і вторинним значенням, яке на тому тривалому проміжку часу, що відділяє епоху Три пілля від XIX ст. знаходилось у динамічному процесі постійних змін, вірогідно, в сторону переваги ігрової функції над сакральною, магічною. 6 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Дерев'яний деркач — "Робчало”, оздоблений випалюванням, с. П іщ и н на Л ем ків щ ин і (т епер т ерит орія Польщ і), перш а половина XX ст. W ooden noisem aker. “Robchalo". O rnam ent w ood-burning Village o f Lishchyn. Lem ko region, now Polish territory. Early 20th century. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
