Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
мали'гуцульські іграшки з сиру. їх, як обереги, ви ліплювали вівчарі, випасаючи овець на полонині, а спускаючись з полонини, дарували дітям для забави, дівчатам — на добру згадку, дорослим — за душі померлих. Ще на поч. XX ст. скульптурні зображення засто совувались у проведенні обрядових дійств, зокрема, у весняно-літньому календарному циклі. Так, у Коло- дійному обряді ролю головного персонажу викону вала масничкова лялька-поліно у жіночому вбранні, заквітчана стрічками і польовими квітами. Своєрідні ляльки-опудала, оздоблені зеленню і квітами, робили до Зелених Свят на честь бога рослинности. Одно типні з ними ляльки застосовували у Купальських обрядах. Образ Купали символізувала велика соло м’яна лялька, вдягнена у жіночу сорочку, в стрічках, намисті з великим вінком на голові. Рудименти мітологічного світоосмислення зберег ли не тільки особливості функціонування, але й тематика, форми, пластичне й орнаментальне тракту вання народної іграшки. Передовсім, виразно свід чить про це поширення й повторення невеликого кола образів — жінка, кінь, птах, — які є своєрідною основою льокальних її варіянтів. Крізь нашарування різних епох, відтінки місцевих смаків та уподобань в них проступає узагальнений образ-символ, статичний і монументальний відповідно до давнього сакраль ного змісту. Образи ці є поширеними і в інших галузях художньої творчости українців, що в свою чергу го ворить про їхню значимість у ментальності народу. Своїми витоками вони, очевидно, сягають історично ранніх світоглядних уявлень, зокрема однієї з їхніх форм — анімізму, тобто віри в особливу силу образу, взаємодію істоти, предмета з їхнім зображенням. На території сучасної України найдавнішими про тотипами народної іграшки, на думку дослідників, є антропоморфні та зооморфні зображення, знайдені археологами при розкопках пізньопалеолітичних сто янок Мізин, Молдова та ін. Це невеликі за розмірами фігурки з кістки чи каменю, які дуже схематично передають ознаки жінки та тварин. Декотрі з них оздоблені нескладним орнаментом — прямими, зиґ заґоподібними та розміщеними під кутом лініями. Проте ми не можемо ці пізньопалеолітичні фігурки безпосередньо пов’язувати з народною іграшкою. Високий рівень умовности та узагальнення, які спо ріднюють їх з народною іграшкою, в умовах пер вісних культур, очевидно, були зумовлені складними символіко-мітологічними уявленнями і мали конкрет но семантичне навантаження. Поряд з іншими пам’ят ками прадавнього мистецтва ці скульптурки дають ґрунт для розуміння глибоких коренів народної ігра шки і є свідченням високих духовних та художніх уявлень давніх людей, відчуття пропорції форми, вміння втілити їх у матеріялі. У народній іграшці знайшли відображення і піз- ніші ідеї, пов’язані з різними епохами та археологіч ними культурами, що існували на українських землях. У період неоліту (7— 3 т. до Хр.) з розквітом ми стецтва кераміки, яке зайняло важливе місце у ду ховній та матеріяльній культурі давніх землеробів, відповідно склалися нові прийоми передачі образів, розширилася їхня тематика, зросла роля символіки. Певний інтерес у руслі зазначеної теми становлять порожнисті фігурки-тарахкальця з глиняними куль ками всередині, що були знайдені у могилі дитини. Виготовлені вони з двох з’єднаних у центрі поло винок, їхня поверхня оздоблена розписом, подібним на жіночий одяг — клітчасту спідницю, підперезану поясом, із звисаючими кінцями. Подібними до них є тарахкальця яйцеподібної, кулястої форми (Лука Врублевецька, Бодаки), у вигляді мініятюрних посу дин та фігурок птаха (Висоцьке), виявленні у житлах та могильниках трипільського періоду. Очевидно, місце знаходження, специфічний набір поховального інвентаря, куди клали ’’найнеобхідніші речі”, дають підстави вважати, що тарахкальця були пов’язані зі світом дитини й відігравали певну ролю як у зем ному, так і потойбічному її житті. Глиняні тарахкальця траплялися також у пізніших знахідках, а подекуди протривали майже до сере дини XX ст. їхньою прикметною ознакою є здатність створювати звук, завдяки чому вони могли поєднува ти у собі дві функції — ігрову і магічну, тобто водночас забавляти дитину й ’’відганяти”, відлякува ти зло. Як уже згадувалось вище, це дозволяє зро бити висновок про особливості функціонування та рахкалець та інших звукових, шумових іграшок, що мали місце наприкінці'XIX — поч. XX ст. Однак при проведенні цих паралелей слід врахувати межу між їхнім первинним і вторинним значенням, яке на тому тривалому проміжку часу, що відділяє епоху Три пілля від XIX ст. знаходилось у динамічному процесі постійних змін, вірогідно, в сторону переваги ігрової функції над сакральною, магічною. 6 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Дерев'яний деркач — "Робчало”, оздоблений випалюванням, с. П іщ и н на Л ем ків щ ин і (т епер т ерит орія Польщ і), перш а половина XX ст. W ooden noisem aker. “Robchalo". O rnam ent w ood-burning Village o f Lishchyn. Lem ko region, now Polish territory. Early 20th century. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
