Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Параня Стетків, з дому Ґоджак, народилася 18 лютого 1899 року в селі Котузові. Мала трьох сестер і трьох братів. У 1915 році приїхала до Америки до брата Степана, що мешкав у Сира- кюзах, Нью-Йорк. Згодом переїхала до Дітройту. У червні 19І27 року Параня вийшла заміж за Т. Стетківа. Подружжя мало двоє дітей — сина Омеляна і дочку Нусю. Ставши членкою 5-го Відділу СУА, Параня Стетків активно включилася у громадську працю як свого Відділу, так й інших українських організацій, щедро жертвувала на потреби церкви, школи. Покійна залишила у смутку сина з жінкою, дочку з чоловіком і троє внуків. Емілія Ониськів, голова 5-го Відділу СУА. З сумом доводиться прощати на ших подруг, які, на жаль, щораз частіше відходять від нас назавжди. Довголіт ню і заслужену членку 22-го Відділу Марію Семків Господь покликав до себе 7 грудня 1995 року. Марія Коблянська народилася в селі Зарайське біля Самбора в 1914 p., де родина проживала на власному роз логому хуторі Присташі. Маючи три роки, втратила маму. Батько одружився вдруге. Її прибрана мама дбайливо і з добротою заопікувалася дівчинкою і її рідними. Шкільні роки провела в Сам- борі, де закінчила учительський семі нар. Тому що польська влада не радо дозволяла українській учительці пра цювати серед свого довкілля, Марія зайнялася вихованням дошкільної діт вори — спочатку в Самбірщині, опісля в сусідному повіті Рудки. Там пізнала свого майбутнього чоловіка Петра Семківа, який працював головним книговодом у повітовому Союзі Коопе ратив. Не довго тривало щастя моло дого подружжя: вибух Другої світової війни, постійне нищення провідних верств українського народу, чергові зміни окупантів, наступ Червоної армії — все це примусило родину Семківих з малою донькою Мартою виїхати на захід. По довгих скитаннях по Словаччи ні, Австрії опинилася Марія з ріднею в українському переселенчому таборі Байройт. Там важко захворіла і по двох складних операціях і майже піврічному перебуванні в шпиталі поволі прийшла до здоров’я. Згодом переїхала з ріднею до табору в Реґенсбурґу, де й зали шилися до його остаточного розв’язан ня американською владою в 1949 p., а тоді виїхали до Америки. Поселилися в Чікаґо, де Марія, крім заробітної праці, згідно із своєю су спільно-патріотичною настановою, зра зу увійшла в активне громадське життя. Як членка 22-го Відділу СУА впродовж багатьох років працювала на різних постах: була головою, згодом викону вала функції пресової референтки, скарбнички, референтки суспільної опіки, була тричі головою Чікаґської Округи СУА. Маючи'гарний голос, належала до хору "Славута” і радо виступала з ним на різних імпрезах. Активно працювала як член чікаґського УККА, де в свій час була однією із заступників На жаль, затяжна недуга поступово підкошувала її сили, та все ж таки при допомозі свойого відданого друга Петра Марія намагалася активно тру дитися, приходила на сходини, збірні імпрези, цікавилася життям Відділу і громади. Відійшла 7 грудня, залишив ши по собі добру пам’ять взірцевої членки-патріотки, щиро відданої ідеа лам СУА, шляхетної і віруючої людини, яка мужньо сприймала удари долі до останку своєї життєвої дороги. Хай ласкавий Господь наділить її заслуже ною нагородою! Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу. 24 вересня 1995 р. відійшла у віч ність членка 64-го Відділу СУА бл. п. Ярослава з Герасимовичів Лушпинська- Яросевич. Народилась вона 21 липня 1910 р. на Буковині. Вчилася в гімназії "Рідної Школи” у Львові. В тому часі була активною членкою Пласту в юнац тві, згодом у старшопластунстві в ку рені "Санітарки”, в США в курені "Ті, що греблі рвуть”. Студіювала в Ягай- лонському університеті в Кракові, де здобула ступінь магістра. Опісля пра цювала вчителькою гімназії в Коломиї, де вийшла заміж за правника Мирона Лушпинського, який помер в Нью-Йор- ку. В Америці Ярослава працювала ме дичним мікробіологом і керівником ля- бораторії в шпиталі. Ідучи слідами своєї матері, яка була активною членкою 64-го Відділу, вступила до нього і була його дисци плінованою членкою. Підтримувала фі нансово СУА, Український Музей, в якому теж виконувала працю добро вольця, поки недуга не дозволила їй виходити з дому. Після смерти першого чоловіка вийшла вдруге заміж за інж. Анатоля Яросевича. Але теж повдовіла. Була щедрою на громадські цілі і за лишила у спадку пожертву на Україн ський Музей і Пласт. До кінця свого життя помагала по требуючим друзям в Україні. Любила мистецтво і музику. Вчилася гри на фортепіяні у Дарії Старосольської і майже до кінця свого житя любила грати. Любила красу природи і людей. Нехай добра пам’ять про покійну залишиться у наших серцях! Христя Навроцька, пресова референтка. 36 "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
