Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Параня Стетків, з дому Ґоджак, народилася 18 лютого 1899 року в селі Котузові. Мала трьох сестер і трьох братів. У 1915 році приїхала до Америки до брата Степана, що мешкав у Сира- кюзах, Нью-Йорк. Згодом переїхала до Дітройту. У червні 19І27 року Параня вийшла заміж за Т. Стетківа. Подружжя мало двоє дітей — сина Омеляна і дочку Нусю. Ставши членкою 5-го Відділу СУА, Параня Стетків активно включилася у громадську працю як свого Відділу, так й інших українських організацій, щедро жертвувала на потреби церкви, школи. Покійна залишила у смутку сина з жінкою, дочку з чоловіком і троє внуків. Емілія Ониськів, голова 5-го Відділу СУА. З сумом доводиться прощати на ших подруг, які, на жаль, щораз частіше відходять від нас назавжди. Довголіт ню і заслужену членку 22-го Відділу Марію Семків Господь покликав до себе 7 грудня 1995 року. Марія Коблянська народилася в селі Зарайське біля Самбора в 1914 p., де родина проживала на власному роз логому хуторі Присташі. Маючи три роки, втратила маму. Батько одружився вдруге. Її прибрана мама дбайливо і з добротою заопікувалася дівчинкою і її рідними. Шкільні роки провела в Сам- борі, де закінчила учительський семі нар. Тому що польська влада не радо дозволяла українській учительці пра цювати серед свого довкілля, Марія зайнялася вихованням дошкільної діт вори — спочатку в Самбірщині, опісля в сусідному повіті Рудки. Там пізнала свого майбутнього чоловіка Петра Семківа, який працював головним книговодом у повітовому Союзі Коопе ратив. Не довго тривало щастя моло дого подружжя: вибух Другої світової війни, постійне нищення провідних верств українського народу, чергові зміни окупантів, наступ Червоної армії — все це примусило родину Семківих з малою донькою Мартою виїхати на захід. По довгих скитаннях по Словаччи ні, Австрії опинилася Марія з ріднею в українському переселенчому таборі Байройт. Там важко захворіла і по двох складних операціях і майже піврічному перебуванні в шпиталі поволі прийшла до здоров’я. Згодом переїхала з ріднею до табору в Реґенсбурґу, де й зали шилися до його остаточного розв’язан ня американською владою в 1949 p., а тоді виїхали до Америки. Поселилися в Чікаґо, де Марія, крім заробітної праці, згідно із своєю су спільно-патріотичною настановою, зра зу увійшла в активне громадське життя. Як членка 22-го Відділу СУА впродовж багатьох років працювала на різних постах: була головою, згодом викону вала функції пресової референтки, скарбнички, референтки суспільної опіки, була тричі головою Чікаґської Округи СУА. Маючи'гарний голос, належала до хору "Славута” і радо виступала з ним на різних імпрезах. Активно працювала як член чікаґського УККА, де в свій час була однією із заступників На жаль, затяжна недуга поступово підкошувала її сили, та все ж таки при допомозі свойого відданого друга Петра Марія намагалася активно тру дитися, приходила на сходини, збірні імпрези, цікавилася життям Відділу і громади. Відійшла 7 грудня, залишив ши по собі добру пам’ять взірцевої членки-патріотки, щиро відданої ідеа лам СУА, шляхетної і віруючої людини, яка мужньо сприймала удари долі до останку своєї життєвої дороги. Хай ласкавий Господь наділить її заслуже ною нагородою! Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу. 24 вересня 1995 р. відійшла у віч ність членка 64-го Відділу СУА бл. п. Ярослава з Герасимовичів Лушпинська- Яросевич. Народилась вона 21 липня 1910 р. на Буковині. Вчилася в гімназії "Рідної Школи” у Львові. В тому часі була активною членкою Пласту в юнац тві, згодом у старшопластунстві в ку рені "Санітарки”, в США в курені "Ті, що греблі рвуть”. Студіювала в Ягай- лонському університеті в Кракові, де здобула ступінь магістра. Опісля пра цювала вчителькою гімназії в Коломиї, де вийшла заміж за правника Мирона Лушпинського, який помер в Нью-Йор- ку. В Америці Ярослава працювала ме дичним мікробіологом і керівником ля- бораторії в шпиталі. Ідучи слідами своєї матері, яка була активною членкою 64-го Відділу, вступила до нього і була його дисци плінованою членкою. Підтримувала фі нансово СУА, Український Музей, в якому теж виконувала працю добро вольця, поки недуга не дозволила їй виходити з дому. Після смерти першого чоловіка вийшла вдруге заміж за інж. Анатоля Яросевича. Але теж повдовіла. Була щедрою на громадські цілі і за лишила у спадку пожертву на Україн ський Музей і Пласт. До кінця свого життя помагала по требуючим друзям в Україні. Любила мистецтво і музику. Вчилася гри на фортепіяні у Дарії Старосольської і майже до кінця свого житя любила грати. Любила красу природи і людей. Нехай добра пам’ять про покійну залишиться у наших серцях! Христя Навроцька, пресова референтка. 36 "НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
