Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПАМ’ЯТІ ЛЕОНТИНИ го ш о в сь ко ї Серед турбот і праці швидко минув рік, як 21 лютого 1995 року відійшла у Божу вічність св. п. Леонтина Го- шовська — членка-основниця 82-го Відділу СУА в Нью- Йорку. Народилася Леонтина 1921 р. в релігійно-патріотичній родині Василя і Олени Мицаків у селі Бусовисько Турків- ського району на Львівщині. Щасливе дитинство і перші роки навчання Леонтини проминули в рідному селі під опікою дбайливих батьків, які навчили її любити Бога й Україну. Тож не дивно, що від юних років захопилась ідеями українського націоналізму і в 1941-44 роках була зв’язковою ОУН-УПА на терені Бусовисько—Турка. Середню освіту, яку започаткувала в "Рідній Школі” у Самборі, закінчила матурою у гімназії Сестер Василіянок в Яворові. Відтак поступила на учительські курси, однак Дру га світова війна перервала навчання. У серпні 1944 р. під тиском смертельної загрози від московсько-більшовицького окупанта Леонтина разом зі сестрами подалася на Захід. Мандруючи скитальчими дорогами, завжди тужила за рід ним селом і турбувалася долею батьків і сестри Катрусі, які залишилися під більшовицькою владою. В Німеччині у та борі втікачів у Міттенвальді заприязнилася зі студентом Володимиром Гошовським, з яким одружилася. Незабаром молоде подружжя виїхало до Австралії, а по кількох роках з двома дітьми прибуло до США. Тут родина Гошовських замешкала в Бронксі, Н.-Й., де включилася в громадське життя при парафії української церкви Св. Покрови. Ле онтина вступила в ряди Сестрицтва ім. св. княгині Ольги, яке ппчцює для добра рідної церкви і громади. Любляча мати, зокрема, присвятила свій час і увагу релігійному та патріотичному вихованню трьох дітей. Богдан, Лідія і Роман закінчили з відзначенням парафіяльну школу українознав ства були активними членами молодіжної організації СУМА ь понкерсі. У 1964 р. Льоня стала однією з основниць 82-го Відділу СУА, в якому ЗО років ми дружньо співпрацювали для росту організації та для добра нашої громади й нескореної України. Обдарована мистецьким талантом з рамени 82-го Відділу СУА провела ряд показів вишивання і писання писанок не тільки на українських фестивалях, але й в міських бібліотеках і університетах, щоб ознайомити амери канського глядача з історією і культурою українського на роду. Леонтина була щедрою на організаційні цілі СУА, передусім на Український Музей в Нью-Йорку, на потре буючих братів і сестер у Бразилії, а відтак на жертви чорно бильської катастрофи. Зразково виконувала членські обов’язки, радо відбувала призначені чергування в Музеї, а на різні наші імпрези приносила смачне печиво. Декілька років була секретаркою у нашому Відділі. Завжди активна і працьовита, Леонтина Гошовська належала також до То вариства ’’Бойківщина”, Відділ "Маківка", в Нью-Йорку та спільно з дочкою Лідою брала участь у різних бойківських імпрезах. Покійна була приємної, веселої вдачі, любила людей і кожному старалася допомогти в потребі. Окреме місце в її серці займали її любі внуки Віктор і Андрійко, якими горди лася і турбувалася, щоб у чужому середовищі зберегли релігійну та національну свідомість своїх батьків. На жаль, доля не була ласкавою для покійної. Несподівано в 1991 році помер найстарший син Богдан, а через кілька років вона тяжко захворіла та після важкої боротьби з недугою заснула навіки. Така Божа воля! У похоронному заведенні 22 і 23 лютого минулого року після парастасу при численній участі родини, парафіян і приятелів прощали покійну від церковного Сестрицтва і Товариства "Бойківщина” Ірина Г. Іванчишин, від 82-го Відділу — Олександра Кіршак, яка підкреслила погідну вдачу, жертвенність і працьовитість св. п. Леонтини. Щиро прощав покійну товариш з гімназії "Рідної Школи” в Самборі Лев Футала. У своєму слові згадав, як з рейдуючою части ною вояків УПА в червні 1947 p., добившись до Баварії, попав до табору інтернованих у Деґендорфі. Тоді подруга Леонтина була однією з перших, яка зорганізувала допо могу харчами і одягом для виснажених рейдом вояків УПА. На тернистій дорозі життя радісним святом для покійної був день проголошення незалежности української держави. Сповнилась ідея, для якої працювала і за яку молилася. Поховано св. п. Леонтину Гошовську на цвинтарі св. Андрія Первозванного в Бавнд Бруку, де спочиває син Богдан. Похоронний обряд довершив о. ігумен Маврикій Попадюк, ЧСВВ. Жалібна громада відспівала "реквієм ски- тальців” І — "Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій”. У глибокому смутку дочка Лідія, прощаючись з мамою, покла ла на домовину грудку рідної землі з могили Тараса Шев ченка. У кращий світ до Творця Господа відійшла наша дорога союзянка, яка все життя щиро трудилася для своєї родини, української церкви й України. Через 82-ий Відділ СУА у пам’ять покійної проведено збірку (1,000 дол.) на будівельний фонд УМ. Вічна і світла їй пам’ять! Ірина Г. Іванчишин, культосвітня референтка 82-го Відділу СУА. 16 НАШЕ Ж ИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
