Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПАМ’ЯТІ ЛЕОНТИНИ го ш о в сь ко ї Серед турбот і праці швидко минув рік, як 21 лютого 1995 року відійшла у Божу вічність св. п. Леонтина Го- шовська — членка-основниця 82-го Відділу СУА в Нью- Йорку. Народилася Леонтина 1921 р. в релігійно-патріотичній родині Василя і Олени Мицаків у селі Бусовисько Турків- ського району на Львівщині. Щасливе дитинство і перші роки навчання Леонтини проминули в рідному селі під опікою дбайливих батьків, які навчили її любити Бога й Україну. Тож не дивно, що від юних років захопилась ідеями українського націоналізму і в 1941-44 роках була зв’язковою ОУН-УПА на терені Бусовисько—Турка. Середню освіту, яку започаткувала в "Рідній Школі” у Самборі, закінчила матурою у гімназії Сестер Василіянок в Яворові. Відтак поступила на учительські курси, однак Дру га світова війна перервала навчання. У серпні 1944 р. під тиском смертельної загрози від московсько-більшовицького окупанта Леонтина разом зі сестрами подалася на Захід. Мандруючи скитальчими дорогами, завжди тужила за рід ним селом і турбувалася долею батьків і сестри Катрусі, які залишилися під більшовицькою владою. В Німеччині у та борі втікачів у Міттенвальді заприязнилася зі студентом Володимиром Гошовським, з яким одружилася. Незабаром молоде подружжя виїхало до Австралії, а по кількох роках з двома дітьми прибуло до США. Тут родина Гошовських замешкала в Бронксі, Н.-Й., де включилася в громадське життя при парафії української церкви Св. Покрови. Ле онтина вступила в ряди Сестрицтва ім. св. княгині Ольги, яке ппчцює для добра рідної церкви і громади. Любляча мати, зокрема, присвятила свій час і увагу релігійному та патріотичному вихованню трьох дітей. Богдан, Лідія і Роман закінчили з відзначенням парафіяльну школу українознав ства були активними членами молодіжної організації СУМА ь понкерсі. У 1964 р. Льоня стала однією з основниць 82-го Відділу СУА, в якому ЗО років ми дружньо співпрацювали для росту організації та для добра нашої громади й нескореної України. Обдарована мистецьким талантом з рамени 82-го Відділу СУА провела ряд показів вишивання і писання писанок не тільки на українських фестивалях, але й в міських бібліотеках і університетах, щоб ознайомити амери канського глядача з історією і культурою українського на роду. Леонтина була щедрою на організаційні цілі СУА, передусім на Український Музей в Нью-Йорку, на потре буючих братів і сестер у Бразилії, а відтак на жертви чорно бильської катастрофи. Зразково виконувала членські обов’язки, радо відбувала призначені чергування в Музеї, а на різні наші імпрези приносила смачне печиво. Декілька років була секретаркою у нашому Відділі. Завжди активна і працьовита, Леонтина Гошовська належала також до То вариства ’’Бойківщина”, Відділ "Маківка", в Нью-Йорку та спільно з дочкою Лідою брала участь у різних бойківських імпрезах. Покійна була приємної, веселої вдачі, любила людей і кожному старалася допомогти в потребі. Окреме місце в її серці займали її любі внуки Віктор і Андрійко, якими горди лася і турбувалася, щоб у чужому середовищі зберегли релігійну та національну свідомість своїх батьків. На жаль, доля не була ласкавою для покійної. Несподівано в 1991 році помер найстарший син Богдан, а через кілька років вона тяжко захворіла та після важкої боротьби з недугою заснула навіки. Така Божа воля! У похоронному заведенні 22 і 23 лютого минулого року після парастасу при численній участі родини, парафіян і приятелів прощали покійну від церковного Сестрицтва і Товариства "Бойківщина” Ірина Г. Іванчишин, від 82-го Відділу — Олександра Кіршак, яка підкреслила погідну вдачу, жертвенність і працьовитість св. п. Леонтини. Щиро прощав покійну товариш з гімназії "Рідної Школи” в Самборі Лев Футала. У своєму слові згадав, як з рейдуючою части ною вояків УПА в червні 1947 p., добившись до Баварії, попав до табору інтернованих у Деґендорфі. Тоді подруга Леонтина була однією з перших, яка зорганізувала допо могу харчами і одягом для виснажених рейдом вояків УПА. На тернистій дорозі життя радісним святом для покійної був день проголошення незалежности української держави. Сповнилась ідея, для якої працювала і за яку молилася. Поховано св. п. Леонтину Гошовську на цвинтарі св. Андрія Первозванного в Бавнд Бруку, де спочиває син Богдан. Похоронний обряд довершив о. ігумен Маврикій Попадюк, ЧСВВ. Жалібна громада відспівала "реквієм ски- тальців” І — "Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій”. У глибокому смутку дочка Лідія, прощаючись з мамою, покла ла на домовину грудку рідної землі з могили Тараса Шев ченка. У кращий світ до Творця Господа відійшла наша дорога союзянка, яка все життя щиро трудилася для своєї родини, української церкви й України. Через 82-ий Відділ СУА у пам’ять покійної проведено збірку (1,000 дол.) на будівельний фонд УМ. Вічна і світла їй пам’ять! Ірина Г. Іванчишин, культосвітня референтка 82-го Відділу СУА. 16 НАШЕ Ж ИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
