Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Д-р МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК СОЮЗ УКРАЇНОК АМЕРИКИ: ДРУГЕ ЧВЕРТЬСТОЛІТТЯ У принципі, друге чвертьстопіття праці СУА — це продовження в посилений і поширений спосіб праці перших років СУА та Союзу Українок в Европі. Дві головні причини зумовили це приспішення і поши рення праці: приїзд великої кількости так званої нової еміґрації, тобто тих, котрі приїхали після катаклізмів Другої світової війни, і те, що значна частина тих осіб замешкала в суцільних скупченнях. Це принесло організації велике і досвідчене членство. Більшість тогочасних нових членів СУА — це ветерани Союзу Українок в Европі. Вони приїхали до США повні запалу та оптимізму до праці в країні, яка мала бути їхнім тимчасовим пристановищем перед поверненням додому. На тому переконанні, до речі, згодом назрів не те що конфлікт, як неясно окреслене тертя між ’’старими американцями”, тими, які вже погодилися зі своїм поселенням у США і з тим, що їхні діти будуть господарями свого клаптика Америки, а не України, і ’’новоприбулими”, які вважали перебування в США тимчасовою підготовкою, щоб переконати цілий світ у правильності змагань українців до са- мостійности. Справа полягала не так у формах праці, як в обсягу вживання англійської мови в організації. Друга причина у поширенні та поглибленні праці СУА — це зміна настанови правлячої верстви в Аме риці до емігрантів. Поволі, дуже поволі, старі амери канські кола почали допускати до шкіл, кращої праці та до влади осіб, котрі не народилися в США і не були англосакського походження. Важливішим був ще і той факт, що приблизно в шістдесятих роках (до речі, крок в крок із здобуттям неграми справжніх, а не лише леґальних прав) в Америці почало входити в моду мати якесь етнічне походження. Спільний котел американства перетворився у тканину різних барв та якостей, і стало легше втримати активне прив’язання до свого кореня і навіть рідної мови. Еміграція сорокових років любить величати себе політичною, а не заробітковою. Різниця зовсім не істотна. Хто міг робити щонебудь істотно самостійно у воєнні і повоєнні роки? А раз ми опинилися у США, заробіткова праця була потрібна, щоб поста вити хліб на стіл, але праці батька не вистачало, і матері змушені були стати за варстати і швацькі машини. Повоєнна Америка переживала свою кризу, і вона відбивалася найбільше на жінках. Жінки, які під час війни масово поповнили ряди потрібних робітників, тепер втратили працю. Ідеал середньої кляси — матір виховує дітей у спокійному передмісті, а батько пра цює на сім’ю у місті, — не часто реалізувався україн цями в США в ті роки. Еміграція, т. зв. стара та нова, жила у містах, часто у скупченнях біля церков та народних домів, побудованих у минулих десятиліт тях. Обоє батьків працювали заробітково, і мало хто міг застосувати свій фах. Діти ходили до шкіл, де у більших містах були українознавчі предмети. У тих скупченнях були відділи Союзу Українок. Не творив ши нової організації, жінки почали поширювати сітку Союзу Українок у всіх містах, де була навіть горстка українців. Всесвітній Союз Українок, один з результатів величного з’їзду 1934 року в Станиславові, не зміг проіснувати через катаклізм війни. Жінки в США з допомогою деяких європейських жіночих організацій створили свою Світову Федерацію Жіночих Органі зацій, котра згодом охопила ледве не всі жіночі то вариства у скупченнях українок поза територіями України. Та Союз Українок Америки таки перебрав, силою обставин, представництво жінок України, чи пак жінок українського походження, на різних між народних і американських форумах. Тому що у між воєнний період жіночі міжнародні організації, на від міну від загальних міжнародних організацій, не завжди викреслювали недержавні організації, жінки мали і досвід, і можливість займатися дуже ефектив но, часто у більшій мірі, ніж чоловіки, зовнішніми зв’язками. СУА в 1948 році почав брати участь у Генеральній Федерації Жіночих Клюбів Америки, най більш численному скупченні жіночих організацій, а чотири роки пізніше став складовим членом На ціональної Ради Жінок США, найстаршого та най більш престижного об’єднання жіночих організацій. Через НРЖ Америки СУА брав і продовжує брати участь у міжнародних жіночих з’їздах. Тут вистачить пригадати, що перше міжнародне публічне звернення у справі катастрофи в Чорнобилі вийшло день після вибуху на міжнародному з’їзді МРЖ, який саме за кінчив свої наради в Лондоні. Звернення, яке приго тував провід МРЖ, було прямим наслідком праці та зв’язків Союзу Українок Америки. СУА не обме жується так званим жіночим питанням, а проводить загальну громадську та політичну працю в амери канському світі на всіх рівнях своєї організації. В сімдесятих роках створено репрезентаційний фонд ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
