Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АННА-ГАЛЯ ГОРБАЧ З У К Р А Ї Н С Ь К О - Н І М Е Ц Ь К О Г О КУЛЬТУРНОГО КАЛЕЙДОСКОПУ Ляйпціґ та Київ ще з часів існування Німецької Демократичної Республіки, що сьогодні об’єднана з Федеративною Республікою Німеччини, нав’язали партнерські стосунки. З рамени цього партнерства в липні 1994 р. в.Ляйпціґу відбувся ’’Український ти ждень” з різноманітною програмою. До мене звер нувся ще кілька тижнів перед приїздом гостей один славіст-літературознавець з проханням допомогти у виборі видатного українського сучасного прозаїка, що міг би виступити на літературному вечорі. Мені вдалося телефонічно переконати Валерія Шевчука залишити на кілька днів свою працю і прибути до Німеччини. Я мала вже тоді готовий переклад його повісти ’’Гість удома”, що появилася згодом у моїй антології української прози “Letzter Besuch inTschor- nobyl. Ukrainische Erzahler der Gegenwart” восени того ж року. Для літературного вечора, що відбувся в одній з міських бібліотек, на прохання організаторів я підго товила коротку доповідь — літературний портрет про автора та його творчість. Молода докторантка славістики читала фрагменти повісти, що були відпо відно підібрані й передавали нитку цікавого сюжету: п’ятилітнє повернення героя зі Сибіру до рідного Житомира способом обміну квартири з міста на місто, все далі на захід. Слухачі були захоплені твором. На вечорі був, на моє велике здивування, мій знайомий — декан катедри української літератури Київського університету професор Михайло Наєнко, що саме гостював у славістів університету Ляйпціґу 3 іні ціативи доцентки Інґрід Шеферс розвинулася преці кава дискусія, під час якої Валерій Шевчук розкрив перед слухачами великий відрізок свого творчого життя: роки, коли в нього не було шансів друку ватися, але були виповнені наполегливою науковою та літературною працею. Одним словом, вечір був надзвичайно успішним і мав продовження другого ранку в університеті, де після доповіді авторки цього допису про сучасну українську літературу, Валерій Шевчук та проф. Михайло Наєнко вияснювали сту дентам славістики культурний феномен українського шістдесятництва. У тому ж літньому семестрі інститут східньо- европейської історії Вільного університету Берліну (його було закладено після війни в наслідок ісходу великої частини професури з традиційного Берлін ського університету ім. Гумбольта, що у Східньому Берліні під тиском власть імущих перейшов під ідео логічний диктат комуністичного партапарату) влашту- Юрій Кох. Емблема українського Фестивалю в Німеччині. Yuri Kokh. Insignia of the Ukrainian festival in Germany. вав серію викладів про різні аспекти українського політичного, культурного і наукового життя, на які були запрошені референти з Німеччини, Австрії, України. Мені дано вільну руку на вибір якоїсь теми з української літератури. З огляду на публіку, за цікавлену історією України, я опрацювала тему ’’На ціональне буття в дзеркалі української поетичної твор чости”, при чому прослідила під цим аспектом твори від "Енеїди” до найновішої поезії. Очевидно, що виб рано лише найвідоміших поетів. Конференції, при свячені українській тематиці, відбуваються в різних наукових чи культурних осередках Німеччини два- три рази в рік. У Берліні історик Східньої Европи проф. Ганс-Йоахім Торке є також головою асоціяції україністів Німеччини. Після того як навесні 1995 року з ініціативи єван- гелистського пастора Норберта Котовського було засновано в Байройті у Північній Баварії Українсько- німецьке товариство сприяння культурних зв’язків, то вже вліті 1995 р. відбувся ’’Український тиждень”, в якому взяли участь художники львівського угру- пування "Січкарня”, два музичні ансамблі та поет Ігор Калинець. Поетичний вечір відбувся в міській бібліотеці. Літературний портрет нашого відомого львівського автора підготовила також авторка цього допису, що ще 1975 р. разом з дочкою Катериною видала збірку Калинцевої поезії німецькою мовою (“Bilanz des Schweigens” — "Підсумовуючи мовчан ня”). В короткій доповіді звернула увагу на його особисту долю та долю його ґенерації, на тематику його поетичної творчости. Про вплив Ігоря Калинця як поета і громадянина на молодшу Генерацію україн ських авторів говорив Ігор Трач. Це львівський поет, що проживає кілька років у Німеччині, де працює лікарем, одночасно підтримує зв’язки з творчими одиницями, що живуть поза Україною. Ці контакти спонукали його видавати альманах ’’Зерна”, друге число якого незабаром вийде. НАШЕ Ж ИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1996 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
