Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Імовірно, що ці фігурки не виготовляли власне для дитячих ігор. Хоча й не можемо їх прямо ото тожнювати з предметами культу. У період середньо віччя під впливом християнства весь комплекс арха їчних уявлень був до певної міри зруйнований і давні священні зоображення вже частково втратили своє первісне сакральне значення. Пристосовані до нового обряду, вони, очевидно, у прихованій, реліктовій формі виконували функції оберегів, застосовувались у забавах дорослих і дітей, які супроводжували хри стиянські свята, а пізніше закріпились у середовищі дітей. Окрім згаданих зразків у середньовічних і пізні шого часу знахідках трапляються керамічні фігурки воїнів, скоморохів, свистунці у вигляді вершника, брязкальця, які мали неоднозначний зміст. Наприк лад, деякі з брязкалець знаходились на кладовищах, у похованнях дітей. У могилі дитини X—XII ст. була знайдена глиняна пташка-свистунець. Ті факти, оче видно, також свідчать про стійкість поганських тради цій, які, злившись з християнськими, продовжували існувати. До нашого часу дійшли окремі пам’ятки дрібної пластики з дерева. Фігурки коника, пташки були виявлені при розкопках у Києві. До певної міри уявлення про походження та роз виток української народної іграшки доповнюють архе ологічні пам’ятки сусідніх країн. Фігурки з дерева, глини, які зображають людей, тварин, а також інші мініятюрні вироби — моделі господарського інвентаря, посуду, засобів пересу вання, зброї трапляються у знахідках на землях су часної Білорусії, Росії, Молдови, Польщі, Чехії та ін. Розповсюдженість, близькі аналогії між тими зраз ками, очевидно, дають підстави вважати, що вони існували і в українців, які перебували у тісних куль турних контактах з сусідніми народами. Краще збереглися і повніше представлені у му зейних збірках українські народні іграшки кінця XIX — початку XX ст. Вони засвідчують своє розпов сюдження майже в усіх етнографічних регіонах Укра їни. Виробництво дерев’яних іграшок здебільшого зо середжувалось у місцевостях, багатих на ліс та зруч но розташованих для торговельних зв’язків. Одним з таких районів було Середнє Подніпров'я. Тут у селах Дмитрівка, Будище на Полтавщині, Миронівка, Бло- шинці, Купчинці, Гроздево, Згурівка, Мокієвка на Київ щині, Пекарі, Боровиця на Черкащині існували де ревообробні центри, у яких поряд з виготовленням різних ужиткових речей займались виробництвом ди тячих іграшок. Поширеними серед них є зменшені модельки знарядь праці, господарського інвентаря, кухонного начиння тощо. Це лопатки, молоточки, ножики, качалки, пряники, рублі для розглажування білизни, які своєю формою, а іноді і декором повто- Дерев'яний візок з кониками, мальований фарбами, м. Яво рів Львівської обл., 1970-ті роки. Wooden cart and ponies. Yavoriv. 1970’s. рювали справжні, лише у значно менших маштабах. Збереглися й інші типи іграшок, що відображають се лянський побут та традиційні заняття дорослих — лави, санчата, візочки, вітряний млинок. У селах Под ніпров'я виготовляли дотепні механічні іграшки — "ковалі”, "ведмеді”, "теслі”. Фігурки чоловіків чи вед медів закріплювали на протилежних кінцях дощечки; внаслідок руху фігурки, почергово нахиляючись, гуч но стукали молотками в наковальню або "розпилю вали” колоду. Різноманітно представлені іграшкові музичні інструменти: деркачі, свистки, дудки, скри почки. Окрему групу серед іграшок Подніпров’я ста новлять малі та великі мороки. Малі мороки мають хрестовидну конструкцію, утворену з чотирьох окре мо виготовлених частин. Великі складені з кількох (трьох і більше) таких хрестовидних конструкцій. Скласти або розібрати мороку можна лише дотри муючись певної послідовности. Іграшки з Полісся повторювали відомі вже типи та форми. Тут виготовляли дерев’яні ляльки, візочки, санчата, дзиґи тощо. їх вирізували ножиком, поверхні не розписували, не оздоблювали різьбленим малюн ком. Для виготовлення іграшок вживали також кору. У рукописних фондах Інституту мистецтвознавства, фолкльору та етнології ім. М. Рильського серед інвен тарних карток експонатів Волинського музею збері гається карта "цяцьки в образі людини без рук, зроб леної з соснової кори”, опис якої виконав директор того музею В. Кравченко. Описи поліських іграшок знаходимо у монографії Н. Заглади, які дослідниця зробила під час вивчення побуту дітей у селі Старо- сілля на Чернігівщині. Описані іграшки ^"гуркалка”, "шпургалка", "жухалка”, свисток, дудка, "труба”, "пи скавка” — мали прості форми і були нескладними у виконанні. Багато з них виготовляли самі діти. 1. Динцес Л. А. Русская глиняная игрушка. М.-Л., 1936. 2. Рьібаков Б. А. Язьічество древних славян. М., 1981. Закінчення буде. 8 ’НАШЕ ЖИТТЯ", БЕРЕЗЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
