Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
П О С М Е Р Т Н І З Г А Д К И 31 березня 1996 року відійшла у вічність Емілія Боб’як з Чуловських. проживши 88 років. Емілія походила з Бережан. У студентські роки належала' до Пласту та до Союзу Українок. Закінчивши учительський семінар, взялася за суспільну працю: їздила по селах Тернопільщини і Підгаєччини, на вчала молодь українських народних танців та пісень, займалася просвітян ською працею. У воєнні роки виїхала з чоловіком Володимиром і двома дітьми до Зальц- бурґу, Австрія. Згодом родина переїха ла до Аргентини. Там Емілія знову пори нула в суспільну працю, належала до Товариства ’’Просвіта” в Буенос-Айресі. Приїхавши у 1957 році до Дітройту, стала членкою 56-го Відділу СУА ім. Старицької-Черняхівської, де була про- токолярною секретаркою. Похилий вік, важка хвороба та втрата зору змусили її відійти від гро мадської праці, але вона не переста вала цікавитися життям громади і поді ями на рідній землі. Емілія Боб’як тужила за рідним краєм і хоч у 80-их роках двічі їздила ’’додому”, хотіла ще раз побувати на Батьківщині, вже в незалежній Україні, однак не судилося. Покійна залишила в смутку дочку Марію Константин та внуків Тамару і Адріяна. Спочиває бл. п. Емілія Боб’як на цвинтарі Моунт Олівет біля чоловіка Володимира, сина Олега та зятя Вік тора. Вічна їй пам’ять! Марія Константин. 1 березня цього року відійшла до Господа довголітня членка 22-го Від ділу СУА в Чікаґо Соломія Кавка. Соломія Косачевич-Яворська наро дилася 17 лютого 1909 р. в Рогатині, в родині службовця австрійського скарбо вого уряду. З огляду на події Першої світової війни, батьки були еваковані до переселенчого табору в Ґмінді біля Відня. Щойно по двох роках змогли повернутися до краю і поселилися в Самборі. Там Соломія закінчила школу, а згодом учительський семінар, в 1934 р. Вихована в патріотичному дусі, то вариська, погідної і ввічливої вдачі, вона з молодих літ брала активну участь майже у всіх проявах культур но-громадського життя. По матурі ста ла членкою Союзу Українок, Товариств "Сокіл”, ’’Просвіта”, а коли в 1937 р. переїхала з батьками до Турки, про довжувала там свою діяльність. Приго товляла реферати, з якими їздила по селах, вела курси для неграмотних, учила вправ членів Т-ва "Сокіл" на здвиг до Львова, вліті під час вакацій організовувала забави і прогульки в гористі околиці Турчанщини. Під час збройного пориву Закарпаття, коли молоді студенти проходили кордон біля Турки, Соломія помагала добро вольцям чи то харчами, одягом, чи порадою у пляні переходу. Під час більшовицької окупації познайомилася з Юліяном Кавкою, власником місцевої книгарні, з яким згодом одружилася. Сімейне життя Соломії не тривало довго: наступ червоного наїзника при мусив їх з малим сином Юрком подати ся на захід, через Штрасгоф — Лінц, а в 1945 році — до переселенчого табору в Новому Ульмі. Там Соломія відразу знайшла своє середовище: належала до Союзу Укра їнок, до Пласту в курені ’’Характерни ки”, працювала в реальній гімназії, влаштовувала імпрези та забави. Як на рідних землях, так і в таборових обста винах її мистецький хист, тонке відчут тя смаку і естетики зуміли перетворити звичайну таборову сцену чи залю в чарівний, повний краси образ. По приїзді до Америки в 1950 році Соломія з ріднею поселилася в Чікаґо. Крім заробіткової праці в косметичній фірмі, згідно з її громадською наста новою, вона знайшла своє місце в житті чікаґської спільноти. Вчила в школі українознавства (1952— 1975), в щоден ній школі при катедрі св. о. Миколая (1960— 1972), для своєї кляси наймо лодших школярів була дбайливою, ма теринською виховницею. Лагідна, усміхнена, з любов’ю відносилася до дітей, намагалася прищепити їм по чуття краси, шляхетности, культури. Мабуть, небагато є родин в Чікаґо, в яких дорослі уже нині батьки не пам’ятали б теплих, щирих слів-повчань улюбленої вчительки. Крім членства в учительській гро маді, була активною в управі 22-го Відділу СУА, головно в підготовці святкувань, імпрез: під її проводом Відділ понад 40 років декорував сти- левими прикрасами українську ялинку у щорічному фестивалі Музею науки і промислу. Вона проектувала ефективні декорації для сцени і залі, не лиш для Відділу, але й місцевих імпрез, брала участь всюди, де була нагода показати українське народне мистецтво. Сама її постать дрібної, елеґантно вдягненої жінки (сукні завжди були прикрашені вишивкою зі стилевими декоративними додатками) була найкращим пропаґа- тором нашого мистецтва. Віддана справі української державности, на лежала до АБН, іллинойського Відділу УККА, де за свою працю була відзна чена Почесною грамотою. В 1987 році за почином 22-го і 101-го Відділів вшановано Соломію Кавку (і проф. А. Антоновича) святочним вечором при участі численної чікаґської громади. На жаль, почала підупадати на здоров’ї, щораз рідше могла брати участь у сходинах, однак підтримувала зв'язок з Відділом, цікавилася його працею. Хоч уже знеможена і слаба, але останній раз в 1993 р. взяла участь в дуже успішному вечорі нашого Відді лу ”Чар вишиваної сукні”, де молоді модельки презентували численні ви шивані креації Соломії і Дарії Мен- цінської. Недуга невблаганно посту пала вперед, Соломія терпеливо і з підданням волі Божій сприймала свою безсилість, майже до кінця її відві дували членки Відділу. Померла 1 березня. Зі справжнім жалем прощала її родина, посестри-союзянки та чис ленна чікаґська громада. Нехай добра згадка про гарну, сповнену почуття краси і шляхетности людину залишиться надовго у книзі нашої пам’яті. Мирослава Шевчик, пресова референтка 22-го Відділу СУА. 36 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
