Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
згасне і вона кидає семінарію. Не знали ми й того, скільки років наш Бобало, як ми його між собою кликали, має ще до закінчення студій — чомусь були переконані, що він вже майже кінчає семінарію. Та незабаром вияснилося, що теологічне навчання він щойно починає, однак це нас не знеохотило. Доче калися, коли в листопаді 1990 року наш стипендіят закінчив філософію, потім ще чотири роки — тео логію, а рік пізніше, 21 квітня 1995 року, був висвя чений на диякона і, нарешті, 12 жовтня минулого року став священиком. За цей час ми постійно листу валися з нашим милим стипендіятом — цю функцію по черзі виконували стипендійні референтки: Лідія Соя, Олена Панчак, Катруся Рижа, Оксана Стельмах і знову Лідія Соя. Листів назбиралося багато, дозво лю собі зацитувати деякі. Спочатку брат Гавриіл (це ім’я він одержав, коли вступив до чину Василіян) писав до нас дуже чемно, але досить стримано: ’’Вельмишановні Панство!” До речі, народився він у Гервалі, поблизу Прудеяно- полісу, в хліборобській родині 1 січня 1961 року, отже свій перший лист, датований груднем 1985 року, він написав маючи неповних 25 років. Вже у цьому листі, власне різдвяній картці, проглядає щира віра молодого монаха. Він пише: Різдво — це час проицаня, час примирення, час радост и. Це час, у який ми забуваємо кло поти, кривди, смут ки. Це особливий час, в яком у ми повинні прийнят и Христ а в особі нашого брата, наш ого б л и ж н ь о го і йому зано сит и Христ овий мир, Христ ову радість і лю бов, але т у любов правдиву, що нас визволяє і спасає. У наступному листі, разом з великодніми побажан нями та подякою, Бобало пише про те, що моли тиметься за нас, закінчуючи надією, що ”так як Ісус перемінив, смерть в життя вічне, так само колись перемінить Вашу працю і труди у вічну нагороду”. Відчувається, що з нього вийде добрий проповідник. Взагалі, перечитуючи його листування, дивуєшся, як різноманітно цей молодий василіянин висловлює свої почуття — без шабльоновихіфраз,|Щиро,! з від чуттям смаку слова (наприклад, він каже "співпрацьо- вита особа”) і навіть з поетичним надхненням. Ось кілька прикладів (зберігаю стиль оригіналу): Б а ж а ю , щ об Воскреслий Ісус своїм новим ж и т т я м приніс Вам ласк, здоровля і сили, щ об Ви могли довгі літа ж и т и і п р о д о в ж а т и те золоте ж и т т я . (1987 p.). Б а ж а ю , щ об Б о ж е Д ит я принесло Вам багато ласк, здоров’я й м иру на п р о д о в ж е н н я В аш ої подивляю чої праці. Хай маленький Ісус гляне на те велике Ваше діло й винагородить Вас у сто разів більше. (1987 p.). Владика кир Єфрем Кривий і о. Діонісій Бобал. Bishop Efrem Kryvyj and Father Dionisyi Bobal. Надходит ь весна: природа прикрасуєт ься кольоровими цвітами, а пт аш ат а від, ране- сенька звеселяють лю дські серця своїм чудо вим співом. (1989 p.). Три царі після довгої, вт ом леної і т рудної п о д о р о ж і доїхали до своєї мети, т обт о до вертепу, де л е ж а л о Д ит я Ісус, щоб Й ому від дати поклін і дари. Подібно до цієї п од ії була наша праця тими ост аннім и роками: з м оєї частини, трудився серед багат ьох обставин, щоб поборю ват и студії; а з В аш ої частини ж ур ил и ся , щ об допомогти мені сплачувати студії, щ об т а к о ж одного дня мали те велике щастя довідатися про наст упне: ’’Наш сти- пендист заверш ив ст удії й незабаром стане свящ еником!” (1994 p.). Не маю слів, я к Вам подякуват и за т аке велике діло (це у відповідь на нашого дарунка на покриття видатків, пов’язаних з єрейськими свяченнями), але м о ж у сказат и наступне: цим акт ом милосердя Ви доповнили ще одну ст о р ін ку зол от ої книги, зван о ї "Добрі діла", де в будучому будуть прочит увані многі рази Ваш і імена і за к о ж н и й раз, коли згадают ь про Вас, Ви отримаєт е нагороду всотеро. (1995 p.). 28 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
