Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС ІМ. ЛЕСІ І ПЕТРА КОВАЛЕВИХ Цьогорічне жюрі нагород Ковалевих — проф. Юрій Луцький, проф. Іван Фізер та д-р Лариса Онишкевич — визнали Тамару Гундурову з Києва та Марію Савчин-Пискір з Мілвокі лавреатами премії за 1995 рік. Рішення оприлюднено на Конвенції Союзу Українок Америки, яка відбулася у Філядельфії 24— 27 травня 1996 року. Тамара Гундурова, яка одержить премію на окре мому зібранні в Нью-Йорку восени, коли приїде до США, відзначена за працю: ’’Ранній український мо дернізм. Дискурсивна практика (Постмодерністська інтерпретація)”. Жюрі стрердило: ’’Дослідження Тамари Гунду- рової про ранній український романтизм є постмодер- ністською інтерпретацією в українській літературній критиці. Обізнана з найновішою європейською кри тикою, Гундурова трактує свій предмет зовсім по- новому. Її мова, аж надто пересичена модною термі нологією, заховує гострий критицизм і вносить щось зовсім нове в нашу критику, особливо про "Зів’яле листя” та про Лесю Українку". Праця Тамари Гундурової — перше серйозне ака демічне дослідження українського модернізму з по зиції "трансмодерности”. Воно об’єктивне, всебічне і сьогодні надто актуальне, доказуючи, що український неоромантизм, імпресіонізм, символізм, а навіть до деякої міри натуралізм, позитивно виникали і форму вались під впливом західнього модернізму і дека дентства. Хоч український модернізм не відзначався чітким розмежуванням своїх шкіл і течій, як це було на Заході, зате він, як і західній, зформулював нову літературну парадигму, в якій констатувалася сама філософія новизни, сучасного, суб’єктивного. Тамара Гундурова, як ніхто досі, широко і гли боко вивчила сучасні теоретичні і методологічні під ходи до літературного тексту (структуалізм, семіо тику, деконструктивізм, фемінізм, постмодернізм) і через спектр цих підходів прочитала літературу укра їнського ’’модерністського дискурсу, себто творчість "молодомузівців”, Винниченка, Франка, Лесі Україн ки. Всупереч і західнім, і українським (радянським і деяким нерадянським) дослідникам української літе ратури кінця минулого і початку цього століття, Та мара Гундурова доводить, що ця література, коли до неї підійти зі становища ’’постмодерної гетерогенної моделі” чи ’’трансмодерности”, є явищем загально європейського типу”. Марія Савчин-Пискір, довголітня голова 51-го Відділу СУА в Мілвокі, відзначена за цінні і досі унікальні особисті спомини про свою десятилітню боротьбу в рядах УПА. З огляду на долю уцілілих членів УПА, дарма що вони були в’язнями-закладни- ками, спомини і особу автора оприлюднено щойно тепер. Сломини вийшли як 28 том в серії Літопису УПА. Це один із перших томів, друкованих в Україні. Участь Марії Пискір на бенкеті СУА та особисте прийняття нагороди — це один із найбільш зворушли вих моментів Конвенції. Автор, вживаючи свою підпільну кличку Марічка, так пише про свою книжку: "Для кращого розуміння жінки я описала не тільки її функції, але намагалась подати взагалі її світ, навіть особисте життя. Пока зати, як важко було поєднати ролю жінки-револю- ціонерки-дружини-матері. Як часто ті світи зударя- лись і як вона ладнала з тим. Також я старалась показати жінку того часу поза підпіллям, зі ’’світу”, яка давала нам велику поміч. Писала все це з надією, що своїми споминами я допоможу історикові відобра зити нашу боротьбу у правдивому світлі, а то вона так вже ’’захляпана” брехнею і вигадками колишніх окупантів, що треба буде багато праці, заки її від чистити. Хоч жінки не творили окремої організації в рамках підпільної боротьби, однак певні ділянки (Червоний Хрест) належали до них. їхня участь у цій боротьбі була багатогранна і, мабуть, найчисленніша протягом всієї нашої історії. Десять років — це довгий час змагань, тож не можна так кривдити історії, щоб їх, ті роки, промовчати. Особливо мало написано про жінку того часу”. Члени жюрі були однозгідні, що ’’Спогади Ма- річки подають не тільки багато подробиць з підпіль ного побуту УПА, але також сильветки людей і ана лізу проблем того часу. Розповідь цікава, а головна вартість твору — документальність. Пригоди Марічки можуть стати сценарієм доброго фільму”. Леся та Петро Коваліви жили у Швайцарії. З нагоди 50-ліття подружжя у 1967 p., вони зложили в банку облігації на суму 50,000 шв. франків для ство рення Науково-Літературного Фонду їх імени. Голов на ціль Фонду — сприяння поглибленню вивчення історичних та літературних праць з тематикою, пов’я заною з Україною. Адміністрацію Фонду вони пере дали Союзові Українок Америки, бо вважали, що це чедна, не розполітикована та непідкупна організація. На щорічне виділення нагород призначено від сотки з Фонду. Серед лавреатів літературних премій Фонду Л. і П. Ковалевих в минулих роках, між іншими, були Платоніда Щуровська-Росіневич, Юрій Тис, Іван Смолій, Леонід Плющ, Наталя Лівицька-Холодна. 14 НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
