Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Антонія і Теодосія Печерських, зліва —група цивільних лйдей, вдягнених в український національний одяг. Най старший з бородою, вусами, довгим чорним волоссям, у жупані шанобливо приймає від Богородиці ікону. По руч з ним молодий, безвусий юнак у кунтуші, за ним ще двоє молодих людей і старша жінка. Це, безперечно, ігуменя Марія і гетьман Мазепа, що тримає ікону. Адже ця палиця відтворює леґенду про ікону Рудницької Бого матері, що знаходилась у монастирі, про яку дбав і якою опікувався гетьман. Самуїл Величко в літописі роз повідає цю леґенду, зазначаючи, що у 1689 р. священик Василій переніс з Рудні ікону до Печерського Возне- сенського монастиря і що цей образ уславився своїми чудотворними діяннями. Незважаючи на неодноразові прохання перенести цю ікону до Києво-Печерської лав ри, гетьман Мазепа заборонив це: ’’Непременно той свя- той иконе благоволил зоставити в монастиру Паненском Печерском.”4 (Обов’язково ту святу ікону благоволив зоставити в монастирі Паненському Печерському"). Отже, палиця була зроблена у майстернях Возне- сенського монастиря у 1689 році з нагоди освячення у храмі ікони Рудницької Богоматері. Зображення геть мана Мазепи поруч з матір’ю — ігуменею Магдалиною бачимо і в пелені 1692 р. (КПЛ—1018) "Покрова”, що було тісно пов’язане з меценатською діяльністю геть мана, утвердженням його політичних поглядів. Його зображення передає риси обличчя, відтворені на портре ті, що знаходився у вівтарі Успенської церкви у лаврі, а ^браз ігумені має прямі аналогії з її портретом з Кра ківського музею. В круглому зірчатому обрамленні гаптованої пелени ’’Покрова" 1692 р. подана двоярусна композиція: на не бесах в оточенні янголів, апостолів стоїть Богоматір, що своїм покровом осіняє нижній ярус. Тут серед тради ційних фігур цікавим видається введення двох цивільних осіб: жінки в довгому пової та чоловіка. За леґендою, Богоматір явилась у Влахернському храмі, як імпера триця у порфірі візантійських цариць і поскільки це видіння було о 4-ій годині ночі, то фігури за традицією слід виявляти у вогняному освітленні. Саме так у короні і зобразила гаптувальниця Богородицю. Тонкі переливи золотої нитки, язики кола наче передають вогняне сяйво, що особливо підкреслено м’яким глибоким кольором темновишневого оксамиту. В кутах — зображення єванге- листів і по боках — на повний зріст постаті Антонія і Теодосія Печерських у їх сталій іконографії: світло- бородий з вкритою головою — Антоній і темнорусий з непокритою — Теодосій. Наявність цих двох святих Києво-Печерської лаври явно вказує на їх київське по ходження. Високий рівень гаптарської техніки, підписана дата 1692 р. вказують, що це був коштовний дарунок. Саме в цей час гетьман Мазепа будує Миколаївський собор, у пам’ять про це тут у ризниці зберігався його портрет. Тут же у Пустино-Миколаївському монастирі відбудовує при трапезній Покровську церкву і цілком вірогідно, що для неї він робить вклад — гаптовану пелену, де серед традиційних зображень гаптарка на замовлення ктитора вводить постать Мазепи і його ма тері. На цій гаптованій пелені Мазепа виглядає статеч ним, середнього віку чоловіком з чорними вусами, боро дою і довгим волоссям. Поруч його мати — ігуменя Києво-Вознесенського жіночого монастиря Марія Маг далина. Вона у намітці, що обгортає голову і одним довгим кінцем спускається додолу. Кидається у вічі зображення двох фігур, вдягнених у одяг вищого сану церкви — в омофор, сакос, мітру, палицю. Можливо, що поруч із зображенням візантійського імператора й імпе ратриці, тут представлені константинопольський патрі- ярх і київський митрополит Варлам Ясинський. Він, як і його попередник Сильвестер Косов і вище духовенство, неґативно ставились до об’єднання України з Росією, до переведення Церкви під владу московського патрі- ярхату, що сталось у 1686 р. Тому зображення констан тинопольського' патріярха і київського митрополита символізувало незалежність Української Церкви, при хильність, як і раніше, бути під владою константино польського патріярха. Саме ці ідеї незалежности Україн ської Православної Церкви митрополит Варлам Ясин ський виявив і підкреслив одразу ж після обрання його на цей високий пост у 1691 р. До того ж, він був ректором Києво-Могилянської Академії ігуменом Пустино-Мико- лаївського монастиря (1680—1685), яким так опікувався гетьман Мазепа, архимандритом Києво-Печерської лаври (1685—1691) і нарешті у 1691 році став київським митро политом. Звертає увагу і стилістична подібність обличчя Бо гоматері на палиці 1689 p., на пелені 1692 р. і на воздусі з 1689 р. з гербом Івана Мазепи. Вони репрезентують специфічний тип, що запанував у гаптарстві на зламі століть: кругле миловидне обличчя, лагідні сумні очі, трохи схилена у бік голова. Пелена 1689 р. — з колекції музею Києво-Печерської лаври вперше демонструє сюжет ’’покладення до гробу” в його західньому іконографічному варіянті. Основним змістом пелени є не конкретизація сюжету в його ре ально-достовірних деталях і подробицях, а передача гуманістичних ідеалів, утвердження високої моральної етичности людини, її стоїцизм і вірність своїм пере конанням. Саме ці почуття знаходять яскраве втілення в образі Христа. Він є зоровим центром всього твору, що виявля ється як розташуванням, так і органічним зв’язком вгорі — з хрестом, внизу — з відкритим гробом. Схилена голова Христа виявляє вираз покірного заспокоєння. Ця трагічна нота знаходить своє підтвердження у схреще них на грудях руках, у сумному виразі ідеально гарних облич Марії, Йоана Богослова, його сплеснутих у відчаї руках. Майстриня тонко і віртуозно володіє відчуттям стихії технічних можливостей гаптарства. Вона виявляє естетичний зміст золота як кольору, так і символу, уни кає його одноманітного напруження, підкреслюючи його гру різноманітними за фактурою і формою орнаментами закріплень. Пелена вигаптована з червоного оксамиту, що виявляє і підкреслює тонкий ліризм і витонченість гаптарства і створює якусь надзвичайно магічну вираз ність всього твору. У вирішенні фігури Богоматері та Богослова від чувається свіжий новий струмінь розв’язання. Образ Марії вигаптовано широкими площинами з чіткою ритмі кою фалдів одягу. Центральна частина пелени обрамлена широкою фі сташкового кольору орнаментальною рамкою. Рослин НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1996 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
