Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
П О С М Е Р Т Н І З Г А Д К И 13 жовтня 1995 року несподівано відійшла у вічність довголітня голова 34-го Відділу СУА в Коговзі, Нью-Йорк, бл. п. Євгенія ІІІанц. Ще два дні перед смертю разом з іншими членками вона відвідала могилу св. п. Олени Лотоцької, поклала квіти і раділа, що нашому 34-му Відділові при пала честь наступної неділі гідно від значити століття від дня його засну вання та 20-ліття від дня смерти ве ликої будівничої СУА Олени Лотоцької. Народилася Євгенія 22 грудня 1924 року в селі Криве на Золотому Поділлі. Молодою дівчиною воєнна хуртовина вирвала її з рідної землі і запроторила на невільничу працю в Німеччину. Там вона познайомилася з молодим україн цем, з яким повінчалася. У 1949 році уже з маленькою донею Зенею молоде подружжя виїхало до Америки і посе лилося в Коговзі. Любов до всього, що українське, спонукало Євгенію стати активною членкою, а опісля довголітньою голо вою Відділу. Великою заслугою Євгенії Шанц була турбота про фінансову базу для Відділу, поміч потребуючим в Україні та студентам у Бразилії й Арген тині. Сама працювала і мала дар заохо чувати до праці інших. Господь побла гословив її добрими дітьми, які здобули вищу освіту: доня Зеня маґістеркою, а син Богдан — докторатом. Великою ра дістю для неї була внучка Лариса, активна пластунка, яка успішно закін чила школу українознавства. Рідшають ряди 33-го Відділу СУА в Пармі, Огайо. 7 липня 1995 року тут відійшла у засвіти членка Відділу Марія Яворська. Народилася Марія 23 липня 1914 р. в селі Ступниця Самбірського повіту. Після закінчення учительського семі- нара в Самборі одержала працю учи тельки в селі Унятичі на Дрогобиччині. У 1934 р. Марія вийшла заміж за Ми рослава Яворського і в Унятичах наро дився їх єдиний син Юрій Мирослав. Під час воєнної хуртовини в 1944 році родина Яворських покинула свій дім і подалася на захід. Після довгих скитань прибули до Америки і посе лилися у Клівленді. Там Марія пере жила трагедію, бо 10 січня 1961 року помер її чоловік Мирослав, проживши всього 46 років. Марія цілком посвя тилася вихованню сина. Відтак закін чила курси і дістала працю в фінансо вому відділі міста. Як членка СУА, Марія була актив ною на різних постах в управі 33-го Відділу. Працювала в суспільній опіці, була виховною референткою, в комі теті ’’Спадщина", а також у комітеті будови катедри св. Йосафата в Пармі. З власної волі опікувалася самітними жінками в старечих домах. У 1987 році Марія переїхала до Ва- шінґтону до сина д-ра Юрія Мирослава та невістки Зені зі Смішкевичів. Там знайшла спокій і опіку, а вершиною щастя була її внучка Мая. Знеможена недугою, 7 липня 1995 року Марія Яворська померла. 10 лип ня була відправлена Панахида у Ва шінґтоні, 12 липня — у Пармі, а 13 липня відбувся похорон з катедри св. Йосафата. Прощали покійну о. А. Гановський, голова 33-го Відділу СУА Емілія Русин, голова Окружної Управи СУА Іванна Шкарупа, земляк з Унятич редактор Степан Кікта, земляк зі Самбора Роман Стахур. Ірена Стахур, пресова референтка. 36 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1996 Багато людей прощало покійну у вічну дорогу. При домовині прощала її голова Округи Південного Нью-Йорку Дозя Кушнір, о. декан Володимир Ма- рущак при накритій прапором СУА Округи домовині виголосив теплу про повідь, Зеновія Білас посипала труну землею з України, а на тризні Анна Ґоґоша розповіла про життєвий шлях покійної і зазначила, що довго житиме у членок нашого Відділу пам’ять про енергійну та активну довголітню голову Відділу бл. п. Євгенію Шанц. Вічна їй пам’ять! Анна Ґоґоша. 6 січня 1995 року померла членка 33-го Відділу СУА в Пармі, Огайо, Неоніля Раковська. Народилася Неоніля 10 листопада 1906 року в Калуші, Західня Україна, в родині о. Василя Попеля та Ольги з Петрушевичів. Закінчила вчительський семінар у Станиславові. Відтак студію вала малярство у Мистецькій Академії у Кракові. В 1931 році одружилася з інжене- ром-аґрономом Ярославом Раковським. Під час Другої світової війни родина Раковських виїхала на Захід, а в 1952 році дісталася до Америки і замешкала у Клівленді. Господь поблагословив подружжя Раковських трьома синами — Яремою, Борисом і Романом, яких Неоніля виховала в релігійному і па тріотичному дусі. Працювала Неоніля малярем і од ночасно продовжувала студії в мистець кій школі. У 1968 р. помер її вірний друг життя інж. Ярослав Раковський, смерть якого Неоніля тяжко пережила. Належала Неоніля до 3&-го Відділу СУА і тим дорожила. Дарувала для Відділу свої картини на виграшу під час імпрез. Була людиною високої осо бистої і товариської культури. Пам’ять про неї житиме в наших молитвах і споминах. Ірена Стахур, пресова референтка. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
