Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЕСЯ УКРАЇНКА СПИТЬ ОЗЕРО... Спить озеро, спить ліс і очерет. Верба рипіла все: ’’Засни, засни...” І снилися мені все білі сни: на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти, блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі спадали з неба — білі, непрозорі — і клалися в намети... Біло, чисто попід наметами^ Ясне намисто з кришталю грає і ряхтить усюди... Я спала. Дихали так вільно груди. По білих снах рожевії гадки легенькі гаптували мережки, і мрії ткались золото-блакитні, спокійні, тихі, не такі, як літні... Рис. С. Караффа-Корбут ПРО ВЕДМЕДЯ І ХИТРИХ ЗВІРЯТ Давним-давно, ведмідь зовсім не клався на зимовий сон, а ходив собі вільно по лісі і робив серед звірів страшні бешкети. Тут вхопив і роз дер бідного зайчика, там потурбував лисичку, скалічив вовка чи сарну, одним словом добре надокучив бідним звірятам. Ось стали вони раду радити, як би то по ганого ведмедя позбутися... Слово по слові та й звірі придумали ’’замурувати” ведмедя у його Гаврі. Коли бурмило ліг на ніч спати (а був це початок зими) звірики позносили ріща, каміння, глини, листя, колод, та й засипали вхід до вед межої хати. Прочунюється ведмідь ранком, а в ґаврі темно, як о півночі. Заснув він вдруге і як знову протверезів, темінь і сутінки окутали його ле жанку. Ведмідь захропів ще раз і за кожним про будженням думав, що це ніч і не пора виходити з ґаври. Так він нехотя переспав цілу зиму. Коли настала рання весна, звірикам цікаво було поглянути, що діється з ведмедем. Вони промостили вхід до берлоги і ясний промінь світла розбудив лінивого міся. Перелякані звірі кинулися тікати, бо думали, що сердитий ’’вуй ко” розпічне над ними криваву відплату. Але ні. Ведмедеві засмакував зимовий сон. Він і не думав приготовляти пімсту над безборонними звіриками. Перекинувшись їсти мед, солодкі ягоди та овочі, перебув він щасливо літо і осінь, а зимою сам добровільно поклався спати. Так ведмідь робить і по нинішний день. І.С. 'НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1996 35
Page load link
Go to Top