Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КОНСТАНТИНА МАЛИЦЬКА ЗИМОВА КАЗКА Ясна річка над верхами, тихим сном все спочиває, тільки місяць ген світами срібні лучі розсіває. Вснули сосни і смереки, згасло світло в вікнах хати, лиш із нетрів, із далеких зареве ведмідь кудлатий. В ніч таку, в шляху зорянім, що з землею небо зводить, тихим ходом Ясна Пані на верхи Бескидів сходить. У руці пахучі трави, у кошику зерно злоте, зором тихим і ласкавим будить сонних із дрімоти. А Пречиста Діва Мати всіх до себе закликає, звірю сіна, корм листковий, пташці зерна розсипає. І до неї скрізь, з всіх боків, що живе, біжить і лине: зайчик, серни темноокі і дрібної рій пташини. Всіх наділить, чим нам треба, попестить серну і птичку і знов шляхом ген до неба повертає в тиху нічку. І знов тихо в темнім борі, ситі стада вже дрімають, лиш смереки в розговорі Божу Матір величають. "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1996 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
