Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ МОЖЕ ВІДІГРАТИ РОЛЮ У КЕРІВНИЦТВІ КУЛЬТУРНОЮ ПОЛІТИКОЮ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ” (Доповідь мистецтвознавця д-р Оленки Певної на святковому бенкеті з нагоди 2 0-ліття заснування Українського Музею в Нью-Йорку). Всечесніші отці та шановні гості! Я дуже вдячна організаторам сьогоднішнього юві лею за можливість брати участь в цьому урочистому святкуванні двадцятиліття Українського Музею в Нью-Йорку. Ставлюся з найбільшою пошаною до праці, проробленої Музеєм і відданими його праців никами для збереження українського мистецтва і по ширення української культури серед американської та міжнародної публіки. Український Музей — це єдина установа в Нью-Йорку, до якої можуть звернутися усі зацікавлені, краще пізнати культурну спадщину Укра їни і оглянути зразки українського народного й образо творчого мистецтва. Уважно опрацьовані етнографічні експозиції народного одягу і прикладного мистецтва притягають численних глядачів та наголошують ба гатство різноманітної творчости українського народу. Фотографічні виставки, такі як ’’Втрачені архітектурні пам’ятки Києва”, показали давню славу столиці і зао хотили збірку документів про знищені храми України. Добре досліджені і взірцево представлені виставки, як ’’Історія української іміграції в Америці”, що відкри лася 1984 року, збагатили наше розуміння американ ської і української культур, довівши вклад українців в їх нову батьківщину. Вліті цього року ця сама виставка відкрилася у Києві, даючи можливість місцевим україн цям приглянутися до сторінок історії, існування яких ще недавно було для них маловідомим. Українські іміґранти, зображені на фотографіях цієї виставки, плекали мрію про незалежну Україну. Нам пощастило бути свідками здійснення їхньої мрії. Менш як два місяці тому вільна Україна святкувала своє п’ятиліття. Переборюючи економічну і політичну кризи, Україна робить значні кроки як незалежна держава. Вона має свою Конституцію, свою власну мову, свої гроші, свої Збройні Сили, свою економічну і закордонну політику, своїх дипломатів і свої власні проблеми та недотяг- нення. Зміна стану України від республіки з обме женими правами у складі Радянського Союзу до зов сім незалежної держави, відповідальної за свої вчинки, повинна була принести з собою зміни у діяльності та політиці багатьох українських організацій в Америці. Головний тягар боронити і пропагувати інтереси Укра їни у Сполучених Штатах повинен тепер спочити у руках самої України та її державних представництв. Тому що моя праця звела мене з багатьма мистецькими музеями та іншими культурними установами в Україні, я хочу поділитися своїми спостереженнями із розвитку українсько-американських відносин у сфері музей ництва та історії мистецтва. Мої контакти з українськими культурними уста новами почалися у 1989 році, приблизно рік перед проголошенням Україною незалежности, коли я пра цювала над джерелами для своєї докторської дисер тації у Києві. Я прожила два роки в Україні, вивчаючи об’єкт своєї дисертації, церкву святого Кирила, і працю ючи у бібліотеках, архівах, музеях і у збережених пам’ятках з XI— XII століть. Я провела подібну працю у містах західньої і східньої України, а також у Пе тербурзі й Москві, та таких середньовічних російських містах як Новгород, Псков, Владімір і Суздаль. Мої дослідження були фінансово підтримувані заснованим урядом Сполучених Штатів International Research and Exchanges Board, а в Києві доступ до бібіліотек, архівів і пам’яток мав бути зорганізований товариством ’’Укра їна” і Українською Академією Наук. Я була першим стипендіятом з осередком у Києві, у протилежність до тих у Петербурзі та Москві, але щоб отримати стипендію, від мене вимагали скласти усні та письмові іспити виключно з російської мови. Не було вимоги Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top