Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
’’Аби нам було так солодко весь рік, як цей мед солодкий”. На Подніпров’ї господар, з’ївши першу ложку куті, другу підкидав угору. Якщо зернята приліплювалися до стелі, це віщувало успіхи в господарюванні, бджільництві, добрий урожай. На Поділлі, скуштувавши три ложки куті, дівчата бігли на подвір’я і прислухалися: у якій стороні со бака загавкає, туди й заміж піде. По трьох ложках куті усі частувалися горілкою, настояною на травах або наливкою з ягід. При мовляли за чаркою так: ’’Дай же, Господи Боже, здоров’я нам усім! Дай же, Боже, щасливо цю кутю провести та й другої дочекати у щасті і здоров’ї”. Зазвичай згадували тих, хто на цей час перебував у дорозі або вдалині від рідної домівки, бажали добра та примовляли: ”Хай їм легенько тикнеться”. Обов’яз ково згадували й померлих: ’’Приставшим душечкам царство небесне, нехай їм земля пером!” Першим частувався дід, а як нема діда, то батько, а потім мати і по старшині усі члени родини. Зайвих, сторонніх балачок за кутею не ведуть, а дотримуються традиційних примовлянь. За віруван ням, на вечерю приходять і померлі пращури. Якщо у хаті нехтують традиціями, то вони не зайдуть, а стоятимуть під вікнами, а це згубно впливає на життя усієї родини, на врожайність. Сідаючи за стіл, дму хали на лаву, щоб ” не присісти чиюсь душечку” . Повечерявши, лишали ложки, кутю у мисці і книша та ставили воду, а поруч клали чистий рушник, щоб померлі могли витерти руки. Перед сном умивалися, — щоб не діяло навро- чування злих людей, — і витиралися рушником з червоним візерунком,— щоб протягом року бути ’’чер воним” , тобто здоровим. 7 січня — перший день Різдва. Різдво Христове, як і Великдень, святкують три дні. Першого дня вранці йдуть до церкви. Повернувшись, обідають за святковим столом. Страви вже їдять скоромні. Сма жать м’ясо, ковбаси, капусту, варять холодець, печуть пироги, калачі, книші. Усе це готується напередодні, бо у свято гріх братися за ножа. Першого різдвяного дня діти по обіді несуть вечерю до хрещених батьків, діда й баби. Зав’язують у вузлик три калачі, кладуть яблука, горіхи. Хрещеник вітався і здоровив з Різдвом Христовим та тричі бив чолом хресному батькові чи матері. Його частували, обмінювали йому вечерю, даючи взаіуіін калачі, соло дощі, а ще подарунок та гроші. Як смеркне, починають ходити колядники. Спо чатку йдуть діти. Поколядувавши під вікном, вигу кують: ’’Добрий вечір, пане господарю! З Різдвом поздоровляєм, а за цюю вість — ковбас шість, лантух вівса, на верх ковбаса. На печі в куточку — гроші в черепочку. Треба їх взяти і колядничкам дати! Добрий вечір!” По тому ходять окремо ватаги хлопців і дівчат. Водить їх старший, котрий зветься ’’березою”. Па рубки чи дівки, поколядувавши, також вітають госпо даря: ’’Добрий вечір, пане-господарю! Поздоровля ємо з цим світлим святом, Різдвом Христовим, з добрим здоров’ям! Та виносьте ковбасу, бо я хату рознесу! Виносьте також книш, бо напущу в хату миш! Там на полиці у куточку лежить п’ятак у пла- точку, казала мати, щоб його колядникам дати”. Господар виносить з хати паляницю, ковбасу, горіхи. ”Як цей дар Божий ґречний та великий, щоб такий був наш господар ґречний та величний перед панами, перед царями, перед військом царським і усім миром християнським”, — промовляє ’’береза”. Усі хором закінчують: ’’Дай, Боже!”, — і обраний ватагою ’’міхоноша” ховає дарунки у мішок. На другий і третій дні Різдва ходили в гості до родичів, кумів, за столом співали колядки, величали в них господаря та його родину. Від Різдва до Нового року (14 січня) дівчата й парубки збиралися на льоду, робили ’’хургало” з колеса і їздили на ньому. У свята нічого не робили, тільки колядували. Веретено викидали на горище, щоб відьма на ньому не пряла. 13 січня — свято Маланки. На Правобережжі (Поділля, Волинь) варять кутю і звуть цей вечір ’’Багата кутя”. На вечерю також готують 12 страв, але вже скоромних. Напікають калачів, книшів, пи рогів для щедрувальників та посівальників. Ввечорі на Маланку щедрують. Ходять ряджені, водять "козу”, співають щедрівки з побажаннями вро жаю, добра, щастя в родині. Пізно ввечорі дівчата збираються ворожити про долю. Ворожіння — як на Андрія: тут і коржик, замі шаний на воді, і запалені свічки... Старші люди примічають за погодою. Як небо зоряне, то буде врожай на горох, ягоди, добре розво дитимуться курчата та інша домашня птиця. Увечорі на Маланки господар робить з дідуха перевесла, йде до саду, перев’язує яблуню й промовляє: ”Я тебе перевеслом назначу, що з тебе буде — в маю побачу. Як не будеш цвіту мати у маю, то я тебе як яловку зрубаю”. 14 січня — Василя. Новий рік. Дівчата вранці кладуть у воду, якою вмиваються, червоне намисто, щоб бути вродливими, а хлопці набирають у торбинки різного збіжжя (жито, пшеницю, овес, ячмінь) і йдуть засівати, вітати родичів, сусідів з Новим роком. Палітра новорічних побажань в Україні багата. Подаємо лише кілька зразків. На Уманщині, засіявши у хаті, парубки кажуть: ’’Будьте здорові з Новим роком! Даруй, Боже, щастя, долю, всього вволю, а хліба найбільше! А до хліба посилай, Боже, капусту, буряки, огірки, щоб діждали садить і поливать, а після в добрім здоров’ї споживать!” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
