Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
76-ИЙ ВІДДІЛ СУА У ВОРРЕНІ, МІЧІҐАН, ЗЛОЖИВ 250.00 дол. НА ОПЛАЧЕННЯ ЦІЄЇ СТОРІНКИ ЖУРНАЛУ. ЩИРО ДЯКУЄМО ЗА РОЗУМІННЯ НАШИХ ПОТРЕБ І ЩЕДРИЙ ДАР! ЕКЗЕКУТИВА СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ. 76-ИЙ ВІДДІЛ СУА В ПОШАНУ НАТАЛІЇ КОБРИНСЬКІЙ Життя і творчість Наталії Кобринської припадає на другу половину XIX століття, коли жіноче питання у Галичині не мало великого значення. Жінки не мали політичних прав, не брали участи в громад ському житті — не могли голосувати чи бути вибра ними послами в урядах. Наталія Кобринська — борець за долю жінок і визначний літературний талант. Її твори ”Дух часу", ’’Задля кусника хліба”, "Виборець” висвітлюють проб леми тяжкого життя української жінки та складні психологічні переживання. За її почином твориться в 1884 р. у Станиславові перша жіноча організація — Товариство Руських Жінок, а в 1890 р. виходить у Львові збірка творів українських письменниць ’’Перший вінок”. Там На талія Кобринська помішує свої оповідання ’’Пані Шум- ська”, ”Дух часу”, ’’Пан суддя”, "Серед верстви” й інші, в яких розгорнуті с о ц іа л ь н і питання даного часу. Рік пізніше, в 1891 році, Наталія Кобринська скли кує в Стрию перше жіноче віче. Головною точкою була справа освіти, дитячі садочки, середні школи та доступ жінок до університету. На жаль, загал не оцінив заходів і думок цієї великої громадянки. На талія Кобринська відійшла від громадської праці і самітною померла в Болехові 1920 р. На її могилі видніє напис: ’’Мене тепер серце не болить” (її слова). Аж після смерти її працю оцінила жіноча громада Станиславова словами: ’’Честь тобі і слава і велика пошана! Твоє усе життя буде у пам’яті українського жіноцтва. Золотими буквами запишеться в його серці і переходитиме з почестю з роду в рід!”. Наталія Кобринська живе і вічно житиме в серцях українських жінок. Її голос заохочує до праці і є прикладом для нас. 76-ий Відділ СУА з гордістю вибрав її своєю патронкою. Цю згадку про Наталію Кобринську поміщуємо у пам’ять бл. п. редактора місячника ’’Снятин” Михайла Бажанського, громадського діяча, члена Пласту на рідних землях і тут, в Америці. Його бажанням, яке він залишив у завіщанні, було створити тривкий ме- моріял Наталії Кобринській — письменниці, землячці, борцеві за права жінок. Михайло Бажанський (1910-1994) брав активну участь в будові карпато-української держави, реда гував державні офіційні листи і бюлетені в кабінеті о. Августина Волошина. Він один з нечисленних гали чан дістав ранґу лейтенанта Карпатської Січі, а також громадянство Карпатської України з осідком у Хусті. Про ці світлі часи нашої історії вийшла у Львові 1995 p., вже після смерти М. Бажанського, книжка його споминів ’’Моя Карпатська Україна”, яку він називає "Прекрасною казкою мойого життя”. У Снятинський гімназії в пошану ред. М. Ба жанського його іменем назвали бібліотеку, а також одну з головних вулиць міста. Незабаром у Снятині буде відкрито пам’ятник ред. Михайлові Бажан- ському. Ксеня Кучер, культурно-освітня референтка 76-го Відділу. Наталія Кобринська. (1851-1920) Natalia Kobrynska.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
