Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОФІЯ МАЙДАНСЬКА При всіх теперішніх негараздах, що спіткали нас на цьому складному етапі самоусвідомлення себе як державного народу, ми все ж станемо свідками швидкої реґенерації культури в найширшому її ро зумінні, включаючи, очевидно, і матеріяльну, проми слово-економічну її сторону. Великий стоїк Сенека писав: ’’Часто втрати розчищають місце для ще більших удач; багато дечого впало, щоб підвестися вище і величніше”. Неодноразово на шляху нашої багатовікової історії були часи, коли Україну нази вали Великою Руїною. Та кожного разу вона під водиться з попелища, як писав Шевченко, вона ’’знову оживає і сміється знову”. Джерело немож ливо затиснути в жмені, неможливо втримати в ку- лаці живий плин. І нас тиснули залізні кулаки ли холіть, і ми розтеклися струмками по світу, щоб бодай через триста років знову об’єднатися і влитись у священну ріку нашого народу, у Бористен* нев мирущого рідного слова. Сьогодні тим живим дже релом є наша молодь, яка спрагло тягнеться до своєї історії, яка вже тепер розуміє своє високе покликання і виняткову місію — на могутніх підва линах зруйнованої ордою віри Володимира Великого збудувати Державний Собор — ще вищий і велич ніший. ЛІДІЯ ОРЕЛ МИСТЕЦТВО ШЕВЧЕНКОВОГО КРАЮ Шевченків край — той куточок України, де провів свої дитячі і, частково, юнацькі роки Тарас Шевченко. Це в минулому — Звенигородський повіт Київської губернії, а нині Звенигородський і частково Лисян- ський, Городищенський та Корсунь-Шевченківський райони Черкаської области. ’’Пишна, Шевченкова пісня, — писав Іван Нечуй- Левицький, — вилинула з розкішного краю, убраного в розкішні сади; з таких пишних садів вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній; його пісня така ж поетична, така пахуча, як ті Звенигородські сади в весняну добу”. Краєвиди Звенигородщини дуже мальовничі — неосяжна аж до обрію рівнина з пологими горбами, буйнозеленими долинами річок, ярами та балками: За б а й р а к о м б айрак, А т а м с т е п т а могила. * Бористен — давня назва Дніпра. Пиш ний кут о чо к України, Звенигородський повіт, край садів, бат ьківщ ина Ш евченка. І. Нечуй-Левицький. Про своє захоплення цим краєм писав Антіохій- ський патріярх Макарій, подорожуючи по Наддніпрян щині в 1653 році: ’’Ввечорі прибули у велике місто, звичайно укріплене, зі ставками і садками... ця бла гословенна країна нагадує сад із Гранатових дерев, до чого вона прекрасна та впорядкована! Ім’я цього міста Лисянка...” Мальовнича й сама Звенигородка. Відвідавши її у 1840 p., Пантелеймон Куліш захоплено писав: ’’Одне з найгарніших мальовничих куточків України, щось ніби українська Швайцарія!” Паркі весняні ночі, рясні дощі, родючі чорноземи давали добрі врожаї хліба, городини, садовини. В селах дружньо гули бджоли, в річках і численних ставках кишіло рибою. Здавна тут було розвинене пасічництво та рибальство. Не лише садами, а й квітниками і сьогодні вра жають нас шевченківські села. Поряд із традиційними — барвінок, повняки, аргонія, васильки, любисток, ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1995 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
