Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СОФІЯ МАЙДАНСЬКА При всіх теперішніх негараздах, що спіткали нас на цьому складному етапі самоусвідомлення себе як державного народу, ми все ж станемо свідками швидкої реґенерації культури в найширшому її ро зумінні, включаючи, очевидно, і матеріяльну, проми слово-економічну її сторону. Великий стоїк Сенека писав: ’’Часто втрати розчищають місце для ще більших удач; багато дечого впало, щоб підвестися вище і величніше”. Неодноразово на шляху нашої багатовікової історії були часи, коли Україну нази вали Великою Руїною. Та кожного разу вона під водиться з попелища, як писав Шевченко, вона ’’знову оживає і сміється знову”. Джерело немож ливо затиснути в жмені, неможливо втримати в ку- лаці живий плин. І нас тиснули залізні кулаки ли холіть, і ми розтеклися струмками по світу, щоб бодай через триста років знову об’єднатися і влитись у священну ріку нашого народу, у Бористен* нев мирущого рідного слова. Сьогодні тим живим дже релом є наша молодь, яка спрагло тягнеться до своєї історії, яка вже тепер розуміє своє високе покликання і виняткову місію — на могутніх підва линах зруйнованої ордою віри Володимира Великого збудувати Державний Собор — ще вищий і велич ніший. ЛІДІЯ ОРЕЛ МИСТЕЦТВО ШЕВЧЕНКОВОГО КРАЮ Шевченків край — той куточок України, де провів свої дитячі і, частково, юнацькі роки Тарас Шевченко. Це в минулому — Звенигородський повіт Київської губернії, а нині Звенигородський і частково Лисян- ський, Городищенський та Корсунь-Шевченківський райони Черкаської области. ’’Пишна, Шевченкова пісня, — писав Іван Нечуй- Левицький, — вилинула з розкішного краю, убраного в розкішні сади; з таких пишних садів вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній; його пісня така ж поетична, така пахуча, як ті Звенигородські сади в весняну добу”. Краєвиди Звенигородщини дуже мальовничі — неосяжна аж до обрію рівнина з пологими горбами, буйнозеленими долинами річок, ярами та балками: За б а й р а к о м б айрак, А т а м с т е п т а могила. * Бористен — давня назва Дніпра. Пиш ний кут о чо к України, Звенигородський повіт, край садів, бат ьківщ ина Ш евченка. І. Нечуй-Левицький. Про своє захоплення цим краєм писав Антіохій- ський патріярх Макарій, подорожуючи по Наддніпрян щині в 1653 році: ’’Ввечорі прибули у велике місто, звичайно укріплене, зі ставками і садками... ця бла гословенна країна нагадує сад із Гранатових дерев, до чого вона прекрасна та впорядкована! Ім’я цього міста Лисянка...” Мальовнича й сама Звенигородка. Відвідавши її у 1840 p., Пантелеймон Куліш захоплено писав: ’’Одне з найгарніших мальовничих куточків України, щось ніби українська Швайцарія!” Паркі весняні ночі, рясні дощі, родючі чорноземи давали добрі врожаї хліба, городини, садовини. В селах дружньо гули бджоли, в річках і численних ставках кишіло рибою. Здавна тут було розвинене пасічництво та рибальство. Не лише садами, а й квітниками і сьогодні вра жають нас шевченківські села. Поряд із традиційними — барвінок, повняки, аргонія, васильки, любисток, ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1995 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
