Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
О так! Сьогодні в Україні суцільні проблеми. Інфляція, спад виробництва, дорожнеча. Уряд сте лить м’яко, обіцяючи на кожен відсоток підвищення цін — 0.8 відсотка зростання платні. Але це — теоре тично. В щоденному житті — зовсім інакше: заробітна платня зросла (і то далеко не в усіх) — у два рази, ціни — в 7-10 разів. І все ж... Мусимо підніматись над буднями. Мусимо думати про неминуще — Україну і її майбутнє. Щоб якомога менше було ображених, скривджених, покинутих. Щоб горе не залишало страшних карбів на дитячих душах і личках. Діти люблять батьків. Батьки — дітей. На цій любові тримається світ. Ця любов робить нас людь ми. А коли — все навпаки? Коли не має кого лю бити? Пам’ятаєте Ганнусю — дівчинку з сумними очима? Володю? І ось уявімо: їхні матері поверну лися з місць позбавлення волі. Діти великодушні. Вони легко прощають. Але це буде згодом, колись... А нині? Адже малюки мріють про ’’біленький, серед саду, будиночок, свого цуцика й свою сивеньку кицьку... А мама прийшла з роботи й чистить картоп лю, тато читає газету. А на вікні цвіте така весела- весела блакитна квітка...” Пані Олена зрозуміла хід моїх думок і мовила коротко: — Ми не беремо на себе ролю суддів, не вино симо вироку: не люби! — А за мить додає: — Люд ська, надто дитяча душа, дуже складна. Як часто навіть ми, дорослі, любимо тих, хто не вартий нашої любови! То що вже казати про дітей. Вони ладні забути все і любити кожного за приязне слово й лагідний погляд. А образ мами чи тата в їхніх марен нях, у снах так вивищується, що інколи зовсім не схожий на реальний. І вони люблять, по суті, свою мрію... Вона, та мрія, служить їм опорою. Я йшла двором інтернату. Клени догорали. Я подумала: ’’Тому, що пізня осінь. І, може, від болю...” Раптом почула плач. Оглянулась. На ґанку сиділа дівчинка років восьми. Сукенка з торочкою білого мережива на комірці, курточка. Безсило притиснуті до грудей руки. Двоє хлопчиків стригли її. Мовчки. Один знехотя підвів голову: ’’Медсестра попросила. Бо всього три дні погостювала в бабусі і ось при несла нам...” Я все зрозуміла... Дівчинка захлиналась від сліз. Так плачуть з великого горя, від безсилля. Від неможливости захистити себе. Я сказала: ”Ну що ти... Заспокійся. Це ж не надовго. Волоссячко швидко відросте й буде ще гарнішим. А покищо походиш трохи в хустинці.... Зате навесні ти будеш гарнішою від усіх — твоя голівка сяятиме, як кульбабка...” Подивилася вдячно. Схлипнула. Один із хлопчиків мовив: ’’Справді... Не плач. Скоро кінчаємо...” Мала облизала пересохлі губи. Про що вона думала? ’’Якби була мама...” Господи! Якби була мама... Скільки разів я повто рювала ці слова! І повторюю ще й тепер. Вони стали моєю молитвою... ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЧУЮ Чую, земле, твоє дихання, Розумію твій тихий сум, Як на тебе холодні світання Ронять пригорщами росу. Знаю — зливи, та буйні грози, І роса в шумовинні віт — То сирітські, вдовині сльози, То замучених предків піт. Назбирала ти їх без ліку На роздоллі полів, дібров, Щоб живили тебе довіку Людські сльози і людська любов. Яка проста і яка недосяжна мрія — молитва! Навіть тоді, коли в спальні тепло, коли в клясах — кольорові телевізори, коли носиш французькі джин си й інколи п’єш чай з паризькими цукерками... Київ. 10 НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
