Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
куску, то ту пониже єст — туня корчма, а ви певні і пінязи не маєте, то можете там попити і поісти, они вам зборгуют. Гадате, же вас зьвізда запровадила? То ви циганите, бо ищи сонце високо, а ви мислите, же то зьвізда. Ми люде спокійні, а ви розбійні, як звиклі мандрівники бувают. Бо як бисте були порядні, то бисте пильнували свого ґаздівства, а не вандрували. Робити ся вам не хоче, то ся опущаєте на легкий хліб. А дивно вам, же зме заперли двері, то в нас такий звичай, бо од того сут двері, а г вас певні неє двери. Повідаєте, же ваша ціль ту, то одповічте за чим йдете? — Ціль наша така: єст ту медже нами красний молодец-князь і до себе подібну нашов молодицю. Але, як то ріжни випадки бивают, так йому пригода ся стала, бо му тота молодиця деси пропала. А жеби єй однайти, попросив люди до того здібних му помочи. За слідом обошли зме по тих горах, долинах і трафили зме до того дому. Ото ціль нашой дороги. Мишлю, же нам по зволите перекрочити ваші пороги. — То де тот ваш князь. Хоч нам покажте, який він. Виходить молодий, кланяється. — Красний парубок, але на вигляд замолодий. А може сте ся помилили на хижах, то идте до сусідів. — Та ніт. Ми вам повідали, же молодиця до вашой хижи ся сховала, бо ми по єй сліду зашли до вас. — Но то што з того, же ся ту сховала. Хочете єй силом брати? Та она має вітця і матір і нас є повна хижа, то єй оборониме. — Не хочеме силом брати, а по доброму. І дари зме принесли. Виходить вперед староста з оздобленим короваєм, а маршалка (помічник старости), або дружба витягає горілку і частує доматаря. — Дай вам Боже здоров’я! Доматар: — Но то кед юж така справа, то прошу входити до дому нашого під тим варунком, же будете спокійни і нич веце не будете жадати, окрім той моло диці, котрих в нас не бракує і може ищи красніша од вашого молодця. Молодий і гості заходять в хату. Молода заздалегідь ховається до комори. Прибулі задержуються в сінях, бо у хаті за столом гості молодої. Прибулі вимагають місця за столом, домашні —викуп. Свашки обдаровують всіх гостинцями, оглядаються за матір’ю молодої, щоб вру чити їй одержаний від старости коровай, обгорнутий квітчатою хустиною. Просиме, мамойко, до нас, Наші дари з мукй-тіста, Отберте дари од нас. Шли зме з ними през три міста. Бо наші дари білі През три міста, през три води Цілій свадбонці милі. Аж до нашой пані молодой. Домашні відспівують: Неє мамойки дома, Пішли аж до Кракова, Винце купувати, Свашеньки частувати. Свашки: Ой повіла нам лишойка, Же дома є мамойка, В коморі за дверями Черкат сой ключами. Входить мати молодої, приймає дари, дякує. Ко ровай кладе на стіл і припрошує всіх до стола гости- тися ’’чим Бог обдарував”. Але гості не сідають. Спі вають: Не будеме пити тоту гірку воду (горілку), Покля не гвидиме нашу паню млоду. Не будеме пити тоту сливовицю, Покля не гвидиме нашу молодицю. Не будеме пити, не будеме істи, Покля нам не дате, пошто зме ту пришли. Пришли зме ту пришли по красну Мариню, По красну Мариню, млодому по жену. Дайте же нам дайте, што нам мате дати, Бо ми тут не пришли на сьміх вам стояти. Тут вмішується ще й староста, вимагаючи видачі молодої. Доматар відпрошується: — А де я возьму молодицю. Сами видите, же в хижи лем стари баби. А може она даде ту була, вас ся настрашила і деси ся сховала. Піду поглядам. Виходить. Через деякий час, під загальний сміх вводить старшого мужчину, переодягненого за жінку — Но нате тото, что хочете. — О ніт! Тото ми не береме. Заберайте сой назад тоту стару чарівницю! — Та она не така стара, як ся вам видає. Ви ся посмотрите до єй зубів. Весільні, під загальний сміх, виганяють ’’старуху”... — Идте поглядайте дашто ліпше. — Та я ся старам. Але ту таки сут закамарки, же фрас го знає, де тоту молодицю найти. Виходить і приводить першу дружку. — Мате. То юж напевно тота, што ви ей глядате. Смотте, яка красна, личка біленькі, очка синенькі. — Тота єж ліпша. Ми єй возмеме, она ся нам придаст, але не на молодицю. Идте далі глядати! Подібна історія з другою дружкою. Доматар вдає змученого, невдоволеного: — Ви нас хочете ту замучити. Де я вам возму іншу? — Де хочете там берте, але нам приведте таку, яку наш молодий хоче, — відповідають свашки і заспівують: Виход, мила, виход, З той свойой комори. Виношай, виношай, Вінец барвінковий. Нарешті доматар приводить з комори молоду. — Може юж тота буде для вас? — Тота юж буде! Тота красна юж буде наша, — хором відповідають гості молодого. Музиканти грають марш. Свашки співають: Юж будеме істи, юж будеме пити, Бо юж сте нам дали пошто ми ту пришли. Юж будеме пити тоту сливовицю, Бо юж сте нам дали іншу молодицю. Молодий підходить до молодої, вітається з нею і цілує її. Дружка подає молодій віночок і букет. Молода пришиває женихові віночок до капелюха, а букет причіп ляє йому на груди справа. Вдячний жених дарує молодій гарну квітчату хустку, яку вона надіне при обряді ”чеп- чення” вже в хаті молодого. продовж ення на 36 стор. 6 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top