Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА МУДРИК-МРИЦ ВЕСЕЛКА Веселка кольориста На хмарці спочивала, На Сонце задивилась І враз на землю впала! В ожині замотала Стрічки ясного світла, Діток в гаю зустріла Й усмішкою розквітла! Рис. Ніни Мудрик-Мриц. ОЛЯ ГАЄЦЬКА ВАКАЦІЇ На вулиці перед школою лунав веселий дитячий сміх. Останній день навчання закін чився і наближався час заслуженого відпочинку. — Вакації, вакації! — голосно вигукнув Данилко. — Можна буде нарешті довше поспати, не їздити щоранку з мамою містом серед по стійного руху і гуркоту машин великого міста до школи і не писати щовечора шкільних задач. Чорноока Вірка раділа, що не треба буде під час вакацій ходити на лекції фортепіяна, танку і мистецької студії. — А ми їдемо з мамою на ціле літо до Гантеру, — сказав Марко. — Там можна буде купатися, ходити на прогулянки з невідступним приятелем забав песиком Дробом. Он він вже чекає на мене під школою. — Ми поїдемо до приморського готелю. Я вже приготовляю малі кораблики і будемо з Юрком бавитися, ніби козаки плавають по Чорному морі, — радів білявий хлопчина. Дві приятельки, Дануся і Зеня, чекали на батьків і розповідали про свої пляни: — Я вже не можу дочекатися, коли поїду до пластового табору, бо дуже люблю таборове життя, вправи і пісні. — А я поїду до табору на оселю СУМ, де серед гірської природи будемо ходити на про гулянки, бавитися і співати! — відповіла подрузі Зеня. — А я поїду з татом далеко — аж на нашу Україну, — сказав поважно Петрусь. Дуже хочу побачити Київ і Львів! Усміхнена вчителька прощала своїх малих друзів: — Щасливої вам дороги, любі діти! Не забувайте хоч кілька хвилин увечорі читати українську книжку, щоб не забули рідної мови, бо, як писав поет: М о в о р ід н а , с л о в о р ід н е , Х т о в а с з а б у в а є , Т о й у г р у д я х н е с е р д е н ь к о , А л е к а м ін ь м а є ! 34 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
