Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НІНА МУДРИК-МРИЦ ВЕСЕЛКА Веселка кольориста На хмарці спочивала, На Сонце задивилась І враз на землю впала! В ожині замотала Стрічки ясного світла, Діток в гаю зустріла Й усмішкою розквітла! Рис. Ніни Мудрик-Мриц. ОЛЯ ГАЄЦЬКА ВАКАЦІЇ На вулиці перед школою лунав веселий дитячий сміх. Останній день навчання закін чився і наближався час заслуженого відпочинку. — Вакації, вакації! — голосно вигукнув Данилко. — Можна буде нарешті довше поспати, не їздити щоранку з мамою містом серед по стійного руху і гуркоту машин великого міста до школи і не писати щовечора шкільних задач. Чорноока Вірка раділа, що не треба буде під час вакацій ходити на лекції фортепіяна, танку і мистецької студії. — А ми їдемо з мамою на ціле літо до Гантеру, — сказав Марко. — Там можна буде купатися, ходити на прогулянки з невідступним приятелем забав песиком Дробом. Он він вже чекає на мене під школою. — Ми поїдемо до приморського готелю. Я вже приготовляю малі кораблики і будемо з Юрком бавитися, ніби козаки плавають по Чорному морі, — радів білявий хлопчина. Дві приятельки, Дануся і Зеня, чекали на батьків і розповідали про свої пляни: — Я вже не можу дочекатися, коли поїду до пластового табору, бо дуже люблю таборове життя, вправи і пісні. — А я поїду до табору на оселю СУМ, де серед гірської природи будемо ходити на про гулянки, бавитися і співати! — відповіла подрузі Зеня. — А я поїду з татом далеко — аж на нашу Україну, — сказав поважно Петрусь. Дуже хочу побачити Київ і Львів! Усміхнена вчителька прощала своїх малих друзів: — Щасливої вам дороги, любі діти! Не забувайте хоч кілька хвилин увечорі читати українську книжку, щоб не забули рідної мови, бо, як писав поет: М о в о р ід н а , с л о в о р ід н е , Х т о в а с з а б у в а є , Т о й у г р у д я х н е с е р д е н ь к о , А л е к а м ін ь м а є ! 34 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top