Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ми всі потрохи любимо Вкраїну. МИХАЙЛО ШЕВЧЕНКО Ми всі потрохи... губимо Вкраїну. Глибокі тіні — на ясне чоло! Той викрав в неї пісню лебедину. А той собі зломив своє крило. А той посіяв вітер. На руїнах! Аби останні замести сліди. Щодня в журі палає журавлина. Луна щоночі падає. В льоди! ...Ми всі потрохи любимо Вкраїну. Ну як її, скажімо, не любить?! Крізь сльози, а сміється. Мов дитина! Покорена, нескорено ячить. В шапках козацьких сивіє чуприна. І сумно по могилах козакам... Ми всі потрохи згадуєм Вкраїну, Коли це вигідно буває нам. Але коли вона в неславі гине... Несе вдовині сльози. По росі. Коли її, невинну, судять, сину, Чи ж пригортаємось до неї всі?! Коли недоля круто гне їй спину, Чому ти, дочко, не зупиниш час?! ...Ми всі шануємо тоді Вкраїну, Коли вона віншує щедро нас. ...І знову, вкотре, знову — Божий глас. І вкотре хмари — Споловілим клином! Бодай на сповіді признаймось раз: Ми в сі п о т р о х и губ и м о В к р а їн у . АНТОНІНА ЛИСТОПАД Н А С П О В І Д І Без мови, без національної літератури, науки, мистецтва — немає народу. Царський уряд швидко зорієнтувався, що лише культура може вирішити долю нації. Приблизно як Америка почала на зорі свого становлення використовувати чорну робочу силу африканських рабів, так російська імперія впродовж трьох століть використовувала інтелекту альні сили поневолених народів — і першою в цьому ряду стала Україна. У свою чергу Катерина II ’’тут же прикрепила украинцев к земле”, а саме роздала найкращі землі України разом із людьми своїм фаво ритам, щоб ті зробили з українського селянина такого ж німого, забитого холопа„ якого вони зробили з СОФ ІЯ МАЙДАНСЬКА російського мужика. Але при всьому цьому навіть за певної заборони української мови, при вилученні з бібліотек усіх стародруків, написаних давньоукраїн ською мовою, — народ не дав спаплюжити своєї історії. Саме завдяки селянству на рубежі XVIII і XIX століть була збережена ’’тая душа, тая слава”, щоб, загартувавши слово на. її вогні, народився геній Шевченка. Так, наша культура оборонного типу. Але обороноздатність її так висока, що може вистояти не лише за свій український народ, але й за всіх тих, що мовчали, кажучи словами поета, ”од молдаванина до фіна”. Котань, Лемківщина. Церква свв. Кузьми і Д а м ’яна, 1782 р. ’’Дерев'яні храми України”, Український Музей, Нью-Йорк. Kotan, Lemkivshchyna. Church of Sts. Kuzma and Damian, 1782. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1995 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
