Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
вости. Я весь час працювала, багато читала, зустрі чалася з різними людьми і відчувала: грядуть зміни. В 1990 році (тоді нам усім світив приклад Прибалтій ських держав) я очолювала в Івано-Франківську доброчинну просвітницьку організацію ’’Братство Андрія'Первозванного” — Української Православної Церкви Київського патріярхату. За чотири роки ми об’їздили мало не всю Україну — були на Харків щині, Миколаївщині, Київщині, Січеславщині, зустрі чалися з людьми і майже в кожного знаходили поро зуміння. Разом з тим дуже боляче було усвідомлю вати — і тоді, й тепер, — що народ наш роз’єднаний, що різні конфесії ворогують між собою... Задля май бутнього України ми всі повинні об’єднатися довкола святої Софії, яка є для нас, українців, українським Єрусалимом. Саме праця в цій духовній царині й привела мене в народні депутати. Бальотувалась я у Снятинській виборчій окрузі ч. 204. Було нас одинад цять претендентів: я й десять чоловіків, серед них — колишній перший секретар обкому партії... — Хто вас підтримував у виборах? — Я не належала до жодної з партій. Але в другій турі виборів мене підтримав Рух. — Отже, в парляменті ви входите у фракцію Руху? — Так. І очолюю підкомісію охорони здоров’я, материнства і дитинства. — Що вам удалося зробити у своїй окрузі за рік депутатства? — Насамперед скажу ось про що... Моя округа — це 29 радіяційних сіл, лише п’ять із них мають статус четвертої чорнобильської зони. Решта... Люди живуть у них важко, часто хворіють. Та, на жаль, ні я, ні навіть Президент нічим не можемо зарадити. Бо Україна не має можливости об’явити одну четверту своєї території забрудненою радіонуклідами зоною й усім, хто живе там, надати пільги. Адже сьогодні наша держава бідна. Однак цього року мені таки вдалося допомогти своїм виборцям побудувати районну лікарню в Заболотові й середню школу. Для цього Кабінет Міністрів виділив сім мільярдів карбованців. — А який найголовніший наказ давали вам сня- тинці? — Найголовніший? Залишатися людиною. — Пані Лілю, може, вам і неприємно чути це, але нині авторитет народного депутата доволі низький. Люди втратили віру... Більшість народних обранців забули про свої передвиборні обіцянки. Між ними й "простим людом” — прірва. В оплаті праці, умовах життя... Скажіть, яка у вас платня. — Цього місяця після сплати податку одержала чотирнадцять мільйонів карбованців. Були невідклад ні справи, їздила до Снятина. Мусіла взяти дітей зі собою: у старшого сина саме були вакації. Подорож обійшлася в шість мільйонів. Щодо умов... Ви бачили Лілія Григорович. Lilia Hryhorovych. кімнату в готелі... До всього, гадаю, депутат не пови нен ходити в подертих панчохах. Так що не розко шую. Хоч і не скаржусь. Та найприкріше, мабуть, не в нашій матеріяльній скруті, а в тому, що є повна криза влади в Україні. Над нами тяжіє феномен без державної нації. Всі вимагають пільг, компенсацій, виплат. Віктор Пинзеник часом каже у відчаї: ”Я не можу зняти з себе тої сорочки, котрої не маю”. Може, бодай інколи кожному з нас варто замислитись: ”А що я дав цій державі? Що можу зробити, аби вона жила?” — Як ви вважаєте, нинішня Верховна Рада спро можна вивести Україну з кризи? Правової, еконо мічної... — Лише за тієї умови, коли переважна більшість депутатів житиме не днем учорашнім, не ностальгією за СРСР, а —сьогоднішнім. Я ніколи не забуду черво них прапорців на столах декотрих народних обранців 1 грудня минулого року — в день, коли український народ майже одностайно проголосував на референ думі за державний суверенітет України. І соромно, й гірко, й боляче. Але що зробиш? Раби є раби... Кайда нів не позбудешся відразу. — І все ж... Що доброго, на вашу думку, звершив український парлямент задля ствердження нашої не- залежности? — Найперше— скасував інститут президентства в Криму. На диво, ми були такими одностайними... Подруге, нехай у муках, але таки прийняв бюджет на нинішній рік. Потрете, проголосував у першому читан ні за президентський Закон про владу. Нині він на доопрацюванні. Гадаю, він буде нарешті прийнятий і дасть Леонідові Кучмі можливість створити чітку вертикалю виконавчої влади, а отже , діяти більш рішуче на користь реформ. 12 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1995 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
