Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
А В Т О Р С Ь К И Й В Е Ч ІР О Л І Г Р И Н Ь К ІВ У суботу, 19 листопада 1994 р. в домівці СУА відбувся авторський вечір Олі Гриньків. Залю домів ки заповнили членки 63-го Відділу і гості. Привітала нас Лідія Колодчин, голова Округи СУА в Дітройті. ’’Сьогодні, — сказала вона, — я маю велику приєм ність привітати нашу дітройтську поетку, союзянку, громадську діячку Олю Гриньків на її авторському вечорі. Вірші п. Олі сповнені великою любов’ю до нашої церкви, українського народу. Вони вже багато років появляються на сторінках різних журналів і газет. Окружна Управа Союзу Українок Америки бажає Вам міцного здоров’я, багатьох творчих літ, щоб Ви могли своїм мистецьким словом розбудити в нас почуття краси, добра і любови. Многая літа!” Л. Колодчин вручила п. Олі китицю червоних рож. Програмою вечора провадила Ксеня Антипів, культурно-освітня референтка Округи. Часто, коли хочемо висказати щось дуже пох вальне, вживаємо лиш одне слово — ’’поезія”. Під тим словом передовсім маємо на увазі одну з галузей красного письменства. Словник чужомовних слів подає дуже добру, влучну дефініцію: "Поезія — це мистецтво слова, переважно у віршованій формі, творчість, яка користується образами і діє переважно на уяву та почуття читача чи слухача”. В клясичній Греції і Римі поезію називали мовою богів, а Аполлон був богом поезії, сонця, світла і музики. Аж дві музи опікувалися поезією: Евтерпа — ліричною, а Каліопеа — епічною. В нинішні часи поезія стала майже по пелюшкою в літературі, все ж таки її вважають чимсь дуже гарним, але в матеріялізованому світі, де біль шість речей оцінюється сумою грошей, поезія зали шається дуже позаду інших жанрів літератури, однак все ще є ідеалісти, поети, які далі захоплюються цією мовою богів. І ось сьогодні ми присвячуємо цю програму нашій поетці-лавреатці, союзянці Олі Гриньків і виходу друком першої збірки її поезій, яку вона назвала ’’Віночок Марії” . Оля Гриньків — голова 63-го Відділу СУА, уродженка Брідщини, як вона каже, народилася між селами Черниця і Суховрля, де її родичі мали свій маєток. Батько Олі Ярослав Гриневецький походив зі священичої родини, за фахом інженер-аґроном, але був зайнятий громадською працею, вічно ро з’їжджав по селах з рефератами і організаційними порадами, як закладати кооперативи, молочарні тощо. Не мав часу на свою власну господарку, ввесь тягар провадження господарки падав на жінку Анну з Дерев’янчуків, про яку Оля каже: ’’Вона була дуже релігійна, і щоб не занедбувати молитви, працювала і молилася ходячи”. Був ще брат Олександер, який теж був фахівцем-аґрономом. Більшовики забрали його на примусові роботи до Бесарабії, за спробу Ольга Гриньків. Olha Hrynkiw. втечі заслали в Сибір, звідтіля він попав пізнійше до польської армії Андерса. З вибухом Другої світової війни і з приходом більшовиків до Західньої України ціла родина Гриневецьких була переслідувана, тому перед другим приходом більшовиків родичі з Олею виїхали до Німеччини і опинилися в таборі в Авґсбур- ґу. Оля прослухала там кілька семестрів у філії Українського Вільного Університету на природничому відділі і там же стрінула свою долю — познайоми лася з майбутнім чоловіком Володимиром Гринько- вим, з яким одружилася після приїзду до Америки (Гамтремк). Подружжя Гриньківи мають троє дітей: доню Марійку і синів Олега та Андрія, а від доні мають вже дві внучки. Пані Оля з великою любов’ю згадує своїх батьків, а по мамі одідичила глибоку релігійність. Початкову науку отримала приватно вдома, а від 6-ої кляси до закінчення 4-ої гімназійної нового типу була в школі СС. Василіянок в Яворові. Замилування до поезії проявилося вже в дитинстві, вона зачитувалася дитячими журналами, які пере важно були віршовані, а батько заохочував вивчати вірші напам’ять. З приїздом до Америки Оля мусіла якийсь час працювати фізично, але по деякій перерві вона знову почала віршувати і висилала свої вірші до українських журналів ’’Світло”, ’’Жіночий Світ”, ’’Патріярхат”, ’’Нова Зоря” , ’’Наше Життя”, де вони друкувалися. Часто п. Олю запрошували до виступів на українських імпрезах. Вона не лише поетка, але й мисткиня, громадська діячка, голова 63-го Відділу ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1995 25
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
