Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АЛЕКСАНДЕР ДОВЖЕНКО ІЗ "ЩОДЕННИКА” Александер Довженко. Alexander Dovzhenko. ’’Єдина країна в сіті, де не викладалася в уні верситетах історія цієї країни, де історія вважалася чимсь забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить пробачення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Хто судитиме? Брати-слідчі з трибуналів, що розпивають горілку у їдальні, з непривітним поглядом очей. Юнаки мої сліпії, горе мені з вами...” (14.IV.1942). ”Як мені жалько. Я не член Комуністичної партії. Написані і анкета, і біографія, а подати у фабричну ячейку нікому. Я не бачив там чистих рук. Горе мені”. (14.IV.1942). "Лавру Печерську зірвано мінами. ’’Зачем она?”* Будуть мститись українському народу слідчі з три буналів, будуть мститись всьому народу. Уже мстять”. (31.V.1942). * ★ ★ "Товаришу мій Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати й тримати в чорному тілі. Коли немає ненависті принципової, і зневаги нема, і недоброзичливости ні до одного народу в світі, ні до його долі, ні до його щастя, ні гідності чи добробуту, — невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм в непотуранні глупоті людей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче? Нащо обернули ви моє життя на муку? Для чого одняли в мене радість? Розтоптали моє ім’я? Проте я прощаю вас. Буваючи вельми малим, прощаю Вам малість вашу і зло, бо й ви недосконалі, як би не молились Вам люде” . (27.VII.1945). ’’Мій час — край загибелі мого народу. Як встати йому на своїх окривавлених ланах? Як обробити їх? Його сили підуть на обробіток землі, яку він прокляне як недолю свою чи не прокляне, а плазуватиме по ній, як раб, челядник, хлібозаготівельник Европи. Що робиться в його культурі? Скільки знищено, розігнано, якими людьми обсаджені заклади, де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості, асиміляторів і русифікаторів! О другорядність, яка страшенна сила в тобі! Сонце і небо, і земля, і квіти — ніщо не затулить і не висвітлить творчі неприглядності. О дике поле Европи!” (6.XI.1945). ’’Множество маленьких сірих людей поступово і методично послідовно переконували мене, що я — ’’ошибающийся”. І що головне, на що я здатний — се різні "наказуємиє” помилки. І великим трудом я піддавсь їх обробці. Вони возненавиділи мене, бо більшість із них була не руська й не вкраїнська. їх влада мусила ненавидіти мою владу художню. І, очевидно, в кінці кінців я здався, бо я думаю тепер теж ідеями. У мене їх багато. І всі вони прекрасні, й високі, і живуть вони в мені, як в ’’Правде”, як в ’’Известиях”. Тільки образи покинули мене. Одверну лися од мене мої улюблені, рідні, дорогі. І я ходжу з важкою від дум головою, і часом страх мене проймає і скорботи охоплюють душу — ангели покидають мене, а ворогів кругом, аж темно”. (15.X.1954). ‘ "Навіщо вона” ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1995 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
