Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
АЛЕКСАНДЕР ДОВЖЕНКО ІЗ "ЩОДЕННИКА” Александер Довженко. Alexander Dovzhenko. ’’Єдина країна в сіті, де не викладалася в уні верситетах історія цієї країни, де історія вважалася чимсь забороненим, ворожим і контрреволюційним, — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас? Не вина це дезертирів, а горе. Не судить їх треба, а просить пробачення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час. Хто судитиме? Брати-слідчі з трибуналів, що розпивають горілку у їдальні, з непривітним поглядом очей. Юнаки мої сліпії, горе мені з вами...” (14.IV.1942). ”Як мені жалько. Я не член Комуністичної партії. Написані і анкета, і біографія, а подати у фабричну ячейку нікому. Я не бачив там чистих рук. Горе мені”. (14.IV.1942). "Лавру Печерську зірвано мінами. ’’Зачем она?”* Будуть мститись українському народу слідчі з три буналів, будуть мститись всьому народу. Уже мстять”. (31.V.1942). * ★ ★ "Товаришу мій Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати й тримати в чорному тілі. Коли немає ненависті принципової, і зневаги нема, і недоброзичливости ні до одного народу в світі, ні до його долі, ні до його щастя, ні гідності чи добробуту, — невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм в непотуранні глупоті людей чиновних, холодних діляг, чи в невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче? Нащо обернули ви моє життя на муку? Для чого одняли в мене радість? Розтоптали моє ім’я? Проте я прощаю вас. Буваючи вельми малим, прощаю Вам малість вашу і зло, бо й ви недосконалі, як би не молились Вам люде” . (27.VII.1945). ’’Мій час — край загибелі мого народу. Як встати йому на своїх окривавлених ланах? Як обробити їх? Його сили підуть на обробіток землі, яку він прокляне як недолю свою чи не прокляне, а плазуватиме по ній, як раб, челядник, хлібозаготівельник Европи. Що робиться в його культурі? Скільки знищено, розігнано, якими людьми обсаджені заклади, де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості, асиміляторів і русифікаторів! О другорядність, яка страшенна сила в тобі! Сонце і небо, і земля, і квіти — ніщо не затулить і не висвітлить творчі неприглядності. О дике поле Европи!” (6.XI.1945). ’’Множество маленьких сірих людей поступово і методично послідовно переконували мене, що я — ’’ошибающийся”. І що головне, на що я здатний — се різні "наказуємиє” помилки. І великим трудом я піддавсь їх обробці. Вони возненавиділи мене, бо більшість із них була не руська й не вкраїнська. їх влада мусила ненавидіти мою владу художню. І, очевидно, в кінці кінців я здався, бо я думаю тепер теж ідеями. У мене їх багато. І всі вони прекрасні, й високі, і живуть вони в мені, як в ’’Правде”, як в ’’Известиях”. Тільки образи покинули мене. Одверну лися од мене мої улюблені, рідні, дорогі. І я ходжу з важкою від дум головою, і часом страх мене проймає і скорботи охоплюють душу — ангели покидають мене, а ворогів кругом, аж темно”. (15.X.1954). ‘ "Навіщо вона” ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1995 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
