Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
бирання вдома. Поєднання практичних винаходів для полегшення праці господарки з діяльністю в цілому, сприяло відведенню більше часу на освіту, на гро мадську роботу та товариське спілкування. У такому середовищі розвивався американський жіночий рух XIX століття. В Америці в той же час панувало раб ство, і активні жінки відчували необхідність брати активну участь в антирабському русі, а згодом у русі за демократію і рівноправність з чоловіками. Вони поєднували боротьбу за рівноправність рас з бо ротьбою проти всякого рабства. В Україні кріпаччина мало відрізнялась від рабства і в її умовах чоловіки і жінки, що належали до середньої кляси, не могли легально об’єднуватись для визначення способів бо ротьби проти цього спільного зла. Активні жінки і чоловіки вишукували можливі способи боротьби за СОЦІАЛЬНІ зміни. Жіночий рух в США зосереджувався на питаннях, наскільки жінки повинні першочергово займатись за гальнонародними справами, а наскільки боротись спочатку за особисті права, а потім вже спільно з іншими соціяльними групами досягати загальної цілі. Так, більшість активісток відвели на другий плян жіночі права, щоб побороти рабство. Поборовши його, вони залишались у ролі неповноцінних грома дян. Так, жінки мали право піклуватися про хворих і поранених вояків, та не мали права стати лікарями, отримувати вищу освіту, не мали навіть права голосу. Американські політики, які розбудовували модерні політичні партії, вважали за необхідне прискорити процес надання права голосу навіть неграмотним іміґрантам, з метою розширення своєї виборчої бази, та не були прибічниками права голосу для жінок. Необхідна була ще досить довга боротьба жінок середньої та вищих клясів суспільства, щоб тільки після Першої світової війни жінки одержали право голосувати. У нинішній час жінки є виборцями. Проте й тепер їм надзвичайно тяжко виграти на виборах. Більш того, кількість жінок у активному політичному житті значно зменшилась після активних сімдесятих років. У посттоталітарних суспільствах є зрозумілим спад участи жінок на вищих політичних посадах, їхня участь раніше була зумовлена мобілізацією жі ночого сектора на підтримку специфічної політики центру. Ця політика ніколи не вирішувалась жінками, не виражала їх потреби, а лише віддзеркалювала, у кращому випадку, ті функції, які жінка мусіла викону вати в колективі. У США жінки змогли домогтись необхідних передумов, щоб забезпечити свою участь в громадському і політичному житті. Але їх участь не скрізь і не повністю себе виправдала. Жінкам знову доводиться боротись вже не за свої права (їх ніхто вже відкрито не відбирає), а за забезпечення можли востей втілення тих прав. Постає питання: чому жін кам треба безперервно поновлювати не свої права, а право на права? Навіщо кожного разу наново повто рювати дискусію про жіноче питання? Його, як вже вказувалось вище, немає, а є громадсько-побутові проблеми, які громада не розв’язує і які доводиться вирішувати самим жінкам. Проблема лежить, насамперед, у слові, а точніше, в концепції слова. Чоловіки навчені і звикли творити теорії, видумувати назви, проголошувати пляни, ви робляти концепції. У своїх працях я вже згадувала, як мало було потрібно російських інтелігентів у Мін ську, щоб говорити від імени робітників цілого світу, коли створювали соціял-демократичну партію Росії. Жінки не говорять від імени народу, не узагальню ють, не створюють теорій, навіть применшують свої заслуги. Жінки не звикли думати ’’концепціями". Чоло віки ж, навіть коли висувають практичні ідеї, то праг нуть узагальнити їх. Жінки сприймають узагальнення, й таким чином відступають на другий плян. Вони здійснюють практичну роботу спокійно і не зали шають після себе писемних результатів. Жінки чи силою обставин, чи звичаєм обмежуються малим. Вони займаються домашнім господарством і не звер тають уваги на економічні процеси в державі. Навіть тоді, коли жінки володіють майном, вони не пов’я зують його з політичною силою. Можливо тому, що жінки так і не зуміли чітко окреслити й обґрунтувати свої права, вони й не змогли їх у повній мірі забезпе чити. Вони легко підпорядковували свої права, своє розуміння загальної справи дефініціями інших. Жінки (а це буває і не лише з ними), вірять тим, хто створює теорії, концепції, ідеології світлого майбутнього. На віть коли це майбутнє проводиться коштом інших і їхнім власним коштом, навіть коли зрозуміло, що той, хто проголошує концепції, не має найменшого поняття про правдиві проблеми буденного життя, ми, жінки, все ж згодні буваємо приймати те бачення майбутнього, яке озолочує наші будні. Друге, на що хотілось би наголосити, то це ши роке поняття демократії. Всім, а особливо жінкам, важливо пам’ятати, що демократія — це в першу чергу розуміння і прийняття прав інших і надання їх іншим, а не тільки проста рівноправність. Життя свід чить, що при відсутності визнаного права, або коли окремі групи позбавляються прав, принцип рівно- правности можна використати для обмеження всіх інших прав. Щоб зрозуміти, осмислити і визнати пра ва інших народів або осіб, необхідно бути пере конаним у тому, що інша людина має такі ж права, як і ми, і є такою ж рівновартісною особистістю, як і ми. Для чоловіків жінка це й є та "інша” особа, яку мужчина зустрічає. І тут слід добре пам’ятати ясне і зрозуміле, про що ми часто забуваємо. Не можна в іншому бачити тільки власне віддзеркалення. У та кому випадку визнається тільки власна вартість у іншому. Лише тоді, коли зрозумілим стає, що інший має право на те, щоб мати свою вартість, тоді стає можливим творити правове суспільство. Однією з ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1995 З
Page load link
Go to Top