Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
шукати помочі серед освічених і впливових чоловіків. Отже, жіночий рух у своїх початках, як і в дальшім розвитку, спирався на прихильниках "сильнішої” статі. Він мав, так би мовити, своїх лицарів. Лицарів жіночої справи було багато. Були ма ленькі, імена яких потонули в тумані минувшини, були визначніші, а були й великі реформатори, і велетні духа. Український жіночий рух може пишатись своїм рудоволосим лицарем-будителем приспаних, Іваном Франком. Це великий учитель українського жіноцтва і властивий творець організованого жіночого руху. Це він побачив Кобринську, її талановитість, мудрість і очитаність та поставив її на тяжку піонерську працю, підперши її силою свого авторитету. Укра їнські жінки зносили квіти для свого ’’Першого Вінка”, а сплів його лицар, Іван Франко. Незабутня це і неоцінима заслуга. На жаль, треба сказати, коли перед кількома роками українські жінки святкували ювілей жіночого руху, то питанню лицарства І. Франка не було приділено уваги. Як би не книжка Ірини Книш ’’Іван Франко і рівноправність жінки”, то та головна особа в жіночім русі взагалі залишилась би за лаштунками ювілейних святкувань. Так само оминено Ольгу Кобилянську, письменницю великого формату, яка перша присвятила повноцінний і ве ликий літературний твір ’’Царівна”, ідеї урівноправ- нення української жінки. Цей твір відіграв ролю, як найкращий пропаґандивний твір своєї доби серед широких кіл. Кобилянська у творі ’’Царівна” не тільки опису вала жіночу долю жалісними розчулюючими сло вами, як то робила Марко Вовчок, але вона сама ставила проблеми і шукала їх розв’язання. Так молода письменниця своїм твором ’’Царівна” при лучилася до великих письменниць західнього світу, які ставили ті самі проблеми в своїх літературних творах. "Царівна” твір на свою добу — дуже ре волюційний. Для виступу з ним перед широке коло читачів треба було власного глибокого переконання у правоті своїх поглядів і громадської відваги. Дійшов до Кобилянської, мабуть у німецькім перекладі, твір Гомперса і твір великого лицаря світового жіночого руху Джана Стюарта Мілла "Поневолення жінки”. В одному уступі "Царівни” читаємо лаконічну замітку: ’’Перечитала Мілла. Плакала”. З тої маленької замітки видно, що книжка Мілла зробила на Коби лянську велике вражіння, а що автобіографічні мо менти у "Царівні” є незаперечні, то можна бути певним, що сльози Наталки були сльозами Ольги. Аналіза твору ’’Царівна” показує, що поруч із іншими ідейними течіями в творчість Кобилянської того періоду вплила сильна течія думок згаданого мисли теля. Сьогодні жінки мають усі свободи і в їх душах нема вже наболілих місць. Тому до сліз розчулю ватись згаданою книжкою, "Царівною”, вони не мо жуть, але вдячними авторці вони повинні бути. В першу чергу повинні бути вдячні англійкам. Англійські жінки тепер дуже активні в літературі. Вони радо беруться за монографії, які зовсім добре виконують, але за біографію Стюарта Мілла не взялась жінка. Її написав Джан Пак п. н. "Життя Джана Стюарта Мілла”. В Нью-Йорку ця книжка вийшла 1954 року. Сторінок 508. Так аж за 80 років по смерті появилась вичерпуюча біографія того велетня науки і невтомного борця за жіночу рівно правність. Історія цієї книжки — це історія життя двох людей: Стюарта Мілла і жінки Гаррієти. Прочитати цю книжку цікаво кожній жінці. Над нею можна і заплакати і засміятись. Вона навіває багато розду мувань, зокрема про добровільне радісне підпорядку вання великого мужського духа жіночій волі. Джан Мілл і Гаррієта Тейлор були дітьми із сере довищ дуже близьких світоглядово. Ці середовища ха рактеризували: поступовість, політичний лібералізм, а фільозофічно раціоналістично-індивідуальні погля ди на життя. їх любов зразу мала міцне духове та інтелектуальне підложжя, завдяки якому вони витри мали всі негоди і ця любов тривала ціле життя. Яка ріжниця долі першої любови Франка! Ріжни- ця середовищ і світоглядів одразу була прогалиною, яка зрештою перетворилась у прірву. Спільне у Мілла і Франка було те, що вони шукали жінки-інтелекту- алки. Мілл таку найшов, а Франко хотів створити таку із милої, мудрої, але в цілому звичайної дівчини. Неуспіх і втрата її поклали тінь на ціле життя велетня. Мілл і Франко дуже побідні до себе поступо вістю, своєю снагою удосконалення людини та піднесення пригнічених. Подібні вони також такти кою: не займати скрайніх становищ, а йти до основи речей, відсіваючи другорядне побічне. Подібні вони до себе своєю вірою в людину і своєю кольосальною працездатністю. Є подібність і в походженні: батько Франка був ковалем, а дід Мілла шевцем, бідним над бідними. Як би Франко переждав одну Гене рацію, щоб народитись, його доля була б інакша і дав би він українському народові ще більше, як дав у своїх несамовитих обставинах. Мілл був сином оригінального мислителя, істо рика і журналіста Джеймса Мілла, єдиного із дітей шкотського шевця, що вийшов у широкий світ. Батько Мілла належав до групи інтелектуалів, які купчились коло Бентама. Вони вірили в свободу волі, засаду доцільности у всім, визнавали тільки досвід і пізнан ня та були переконаними матеріялістами своєї доби. Приймали вони також теорію Льокка, що людина приходить на світ без спадкових рис. Отже, кожну людину можна без кінця вчити і навчити все. Озброєнний такими переконаннями батько взявся за виховання Джана сам. Недосконалість тодішніх шкіл
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
